Чи є можливим компроміс між добром і злом правдоб й брехнею

я думаю що нема може бути компроміс між добром і злом

На мій погляд, кращий спосіб подорожувати по місту — це ходити пішки. коли ви ходите пішки, ви не залежите ні від якого виду транспорту. ви можете милуватися красою будівель і пейзажів. а йдучи уздовж вулиць, ви можете піти, куди вам подобається. це все переваги. але, звичайно, незручність пішохідним прогулок— це час, який ви на них витрачаєте. якщо вам не вистачає часу, і ви поспішаєте, краще скористатися будь-яким видом суспільного транспорту. якщо ви живете недалеко від метро, я раджу вам користуватися цим видом транспорту. перш за все, він є найшвидшим. електрички їздять кожні 3-5 хвилин. це також найнадійніший вид транспорту. що стосується трамваїв, тролейбусів і автобусів, є багато чинників, які можуть перешкодити їх нормальному функціонуванню. за всі роки моїх поїздок в метро, воно ніколи мене не підводило. що стосується плати за проїзд, то вона трохи дорожча, ніж в трамваї і тролейбусі, але дешевша, ніж в більшості автобусів і мікроавтобусів. єдиний недолік метро — це те, що його лінії не покривають все місто. але біля кожної станції метро є тролейбуси, автобуси і мікроавтобуси. ви можете також подорожувати по місту на машині, якщо вона у вас є. але пересуватися по місту дуже важко, особливо в денний час. на дорогах багато пробок, тому зручніше їздити на метро. якщо ви хочете прибути на місце призначення без яких-небудь проблем і за короткий час, ви можете замовити таксі по телефону. але візьміть до уваги те, що це може бути задоволене дорого. я бажаю вам добре провести час і отримати хороші враження від мі

мені дуже подобається щось робити самій. адже так добре, коли з твоїх рук з’являється щось гарне й оригінальне! я дуже люблю бісероплетіння й часто роблю для себе та подружок браслети й намиста. а ще — маленьких звіряток. я їх дарую друзям як сувеніри або залишаю в себе, прикрашаю ними кімнату.

іноді я можу щось пошити — щоправда, досить просте. спідницю собі або вбрання для сестриччиної ляльки. сестричці дуже подобаються сукні, які я шию для її ляльок.

також я вмію куховарити (і, до речі, дуже люблю приймати гостей). до мене часто приходять друзі, і я частую їх оригінальними , незвичайними салатами, цікавими десертами — власноруч приготованим морозивом із фруктами, тістечками з вафлями і згущеним молоком, фруктовими коктейлями. а нещодавно я навчилася пекти бісквіт! зі свіжими — дуже смачно!

ну а головне моє захоплення — вишивання. ним я можу займатися годинами, якби могла, мабуть, цілими днями тільки і вишивала б. мене навчила цього бабуся. пам’ятаю, всі маєчки та сукенки, які я носила в дитинстві, вона вишивала хрестиком — то якісь орнаменти, то котики, то зайчики — все, що мені малій. а зараз завдяки їй я сама вишиваю (і хрестиком, і гладдю) серветки, скатертини, навіть цілі картини! кілька днів тому я саме закінчила вишивати прегарну картину — букет яскравих айстр на столі. вийшло дуже красиво, і мама повісила її у вітальні. а тепер я вишиватиму подарунок для подружки — картину, на якій зображено морський пейзаж.

мені дуже цікаво робити щось власноруч. я хочу навчитися ще в’язати й плести макраме. надзвичайно приємно, коли твоя праця радує близьких людей, змушує їх посміхнутися, покращує їхній настрій. а ще рукоділля дає безмежний простір для творчості. варто лише трохи пофантазувати, постаратися — і виходить дуже цікава й корисна річ.