Доберіть до поданих речень синонімічні. мені радісно. сходить сонце. гримить грім. надворі мороз. настає вечір. летить сніжок. у класі запанувала тиша. зразок: світить місяць. - місячно. на небі - місяць.

Я  радісний,  світанок,  лунає грім,  морозно  або  холодно,  вечоріє,  падає  сніг.

Твір-роздум на тему: об’єднаймось, брати мої єдність нації, на мою думку, починається з мови. єдина мова, єдине коріння – консолідації. тарас григорович шевченко – оберіг української мови, тож єднання повинне починатися саме з нього. читати, розуміти і ставати ближчими до нього, один до одного. бо саме тарас григорович мріяв про гуртування українців, їх підняття з колін на нові культурні та економічні щаблі. більш, ніж півтора століття україна вслухаються у звучання дзвінких, мов бронза, слів “кобзаря”. ця книга є музикою, його варто читати вголос, як читалися колись всі тексти в античності. тепер важко навіть уявити, як поліфонія шевченка вразила сучасників у часи, коли російська мова була панівною в культурному просторі імперії. вся росія, держава і народ єдині в розумінні того, що російська мова – це засіб формування і збереження національної культури – смислів, символів, зразків поведінки, знань, способів інтерпретації. а національна культура означає національну державність. тобто мова через культуру формує націю і національну державу. звідси спільні зусилля кремля, уряду і думи, спрямовані на посилений розвиток саме російської мови. через це розуміння перша леді росії очолює товариство російської мови, до якого входять не лише кращі інтелектуальні та академічні сили, а й промислова та фінансова еліта. українці досі можуть лише заздрити такому цілісному розумінню ї важливості мови. в україні досі багато хто зводить мовні проблеми лише до питань спілкування чи освіти. українська влада не може чи не хоче зрозуміти ключову роль мови для існування культури, а через неї – для існування сучасної політичної спільноти і державності. через те досі в україні немає виразної культурної політики, розмитою залишається національна ідентичність. до цього часу предметом дискусій є навіть роль української мови порівняно з мовами інших етнічних груп у державі, в офіційних документах, у виступах посадових осіб. геній шевченка зробив наддніпрянську селянську говірку мовою в європейському розумінні. мовою, створеною народом у його тисячолітній історії і готовою до викликів нового часу, готовою до формування новочасної української нації. “на москалів не вважайте, нехай вони собі пишуть по-своєму, а ми по-своєму. у їх народ і слово, і у нас народ і слово. а чиє краще, нехай судять люди.” насправді його книга поставила питання не про українську мову, а про українську державність. тому шевченкове слово, виросле “із личаків, з курної хати”, назвав “провісним” василь стус. шевченко звів у своїх текстах національні символи та моделі поведінки, виокремивши їх в окремому полі, на яке до нього претендували і російська, і польська культури. більше того, він продемонстрував, що українська культура не обернена в минуле, що вона здатна існувати і приймати виклики сучасності. найбільший з таких викликів – здатність до формування нації і держави. тепер ми знаємо, що окреслені ним мова і культура змогли їх створити. сила мови і текстів шевченка настільки потужна, що здатна змінити речі,

1) щоб зберегти здоров'я потрібно вести правильний спосіб життя. 2)наш шкільний двір завжди переповнений учнями, особливо у святкові дні. 3)моі друзі завжди колядують у зимові свята, це іх улюблена справа. 4)вірний друг завжди у важкий час. 5)мій дідусь сильна духом людина і його любов робить сильнішими і нас. 6)літак може перенести нас у будь-яку точку світу. 7)моя сестра ще зовсім крихітка, але вже зарас робить усіх нас щасливими. 8)нашого сусіда ми називаємо старим дідуганом, тому що він дуже злий. 9)я завжди мріяла побувати у долині щастя. 10)сердешну галю покарали за вчинок, який вона не скоювала.