Синтаксичний розбір речення. я на гору круту крем'яную буду камінь важкий піднімать і, несучи вагу ту страшну, буду пісню веселу співать.

я на гору(обставина) круту(означення) крем'яную(означення) буду(присудок)камінь (додаток)важкий(означення) піднімать(присудок) і, несучи вагу ту страшную(то, что выделено запятыми подчеркни как обстоятельство), буду(присудок) пісню(додаток) веселу (означення)співать(присудок).

пiдмет 

присудок две линии

означення - волнистая

додаток

обставина

Учора ми всім класом побували(підкреслити двома рисками) на екскурсії в новому районі міста.                                                                                                               там для дітей будують(підкр.дв. рисками)ляльковий театр.уже закінчують()зводити() цегляні стіни.                                                                             до міжнародного дня захисту дітей театр буде()відкрито.цікаво,якою виставою розпочнеться() театральний сезон?

Розмову про Україну в Європі й світовому товаристві, тобто про нашу зовнішню и політику, можна почати з жестів доброї волі, які ми не змогли «вигідно зреалізувати», — тієї ж ліквідації атомної зброї, яка (ліквідація)ніяк не покращила наше життя

Недоліком є невизначена політична орієнтація нашої країни. «Росія чи Європа?» — незважаючи на гучні декларації й обіцянки, це питання ніяк не втратило своєї гостроти, і «2003 рік — рік Росії в Україні» — чергове тому підтвердження.

Ще однією серйозною проблемою є ставлення до «новоспеченого» американського імперіалізму.

Культурна, економічна, політична й. нарешті, військова експансія — ось шлях «насильницької демократизації світу» в її новоамериканському варіанті, Падіння Іраку показало безперспективність відкритого й самотнього опору цьому дволикому монстрові. Можливо, всесвітній рух антиглобалістів накреслить форми обстоювання власного курсу кожної держави.

Що ж до нашого статусу в європейському товаристві й можливості вступу до Євросоюзу, то цей статус доволі низький. По-перше, ніхто нас у Європі не чекає. Як кажуть, «менше народу…» По-друге, вкотре проти нас спрацьовує нерішучість у реформах і намаганні «догодити всім». Непрозорість економіки, недосконалість законодавства, корумпованість чиновницького апарату відлякують членів іноземних експертних та інвестиційних комісій.

Є й позитивні досягнення. За роки незалежності нас нарешті стали сприймати як окрему державу, а не частину Росії Поволі зростає інтерес до специфіки України, її культури й історії. Діаспора стала повноцінною частиною материкової України й відіграє певну роль у формуванні позитивної світової позиції щодо нашої держави.

Яким я уявляю собі майбутнє України? Якщо ми, українці, не змінимося, — не дуже обнадійливим. Ми самі — головна й принципова перешкода на шляху до власного щастя.