Написати розповідь чи любиш ти сніг. чому?

  який буває сніг? «білий, холодний», — скажете ви. але це так нудно!           я хочу вам розповісти, яким я бачив сніг лише одного зимового дня.          уранці я прокинувся та підійшов до вікна. з неба, кружляючи, повільно падали великі сніжинки. здалеку їх не можна було розгледіти. я вийшов на вулицю, простягнув руку. на долоню впало декілька сніжинок. які вони гарні! «сніг буває візерунчастим», — подумав я.          удень визирнуло сонечко, і місто, засипане снігом, заіскрилось у його променях. я подивився навколо і побачив сніг, що мінився і вигравав на сонці. він виблискував також і на гілках ялини у нашому дворі. вони були вкриті м'яким, наче вата, снігом. хлопчаки грали в сніжки. вони ліпили їх із пухнастого снігу, а він розсипався в їхніх руках, тому що був невеличкий морозець.          увечері сніг зробився рожевим, потім блакитним, потім синім, а потім бузковим. а коли зійшов місяць, він став сріблястим. «це справжнє диво! » — подумав я. сніг — це диво природи. і воно задарма дістається кожній людині, яка її любить. 

 

 

в кінці розповідного речення ставиться крапка.

от і знайдіть речення з крапкою.

 

що місяцю зіроньки п.тичина

що   місяцю   зіроньки   кажуть   ясненькі? що   шепчуть   квітки   уночі   над   рікою? про   що   зітха   вітер?   що   чують   тумани, коли   гай   зелений   цілують-милують? хотів   би   я   знати,   про   що   той   струмочок у   мріях   своїх   гомонить   між   травою? що   листячко   шепче,   мов   дише,   в   садочку? про   що   очерет   пісню   сумную   дзвонить? хотів   би   я   знати,   -   та   хто   теє   скаже! хто   скаже   мені,   що   могили   чого   реве   вітер   північний   в   діброві, чого   він   лютує,   чому   так   радіє? скриплять   і     дерева   під   ві чого?   болить   серце,   чи   доля   їх   гірка? чи   давлять   важкії,   понурії   хмари? і   плаче   травиця   сама   при   дорозі що   бачить   у   сні   став   глибокий,   таємний? кому   усміхаються   рожі   червоні? а   роси!   хто   скаже,   чиї   вони   сльози, такі   дивні,   чисті,   мов   перли   коштовні! 1910. чернігів

кожний з нас має друзів,але під цим словом розуміє щось своє-особисте.багато для кого друг - це той хто поділяє його погляди, є йому в складних ситуаціях, тобто той кому можна довіряти, знаючи, що він тебе не зрадить.   найкраще видно друзів в скрутний момент коли у вас, стається якась біда тоді зразу видно де справжній друг. адже не потрібно кликати на ,він сам прийде.на мю думку, з плином життя кожна людина знаходить собі визначення кого можна вважати своїм другом. я вважаю, що це людина яка відчуває тебе в будя який момент життя.