Іть скласти текст-опис хмуриться зимовий ранок

Зима. царство снiгу i морозу. одна з його найчарiвнiших картин — це зимовий ранок. як гарно прокинутися вранцi й вiдчути початок нового зимового дня! прокинешся, скочиш зi свого лiжка, пiдбiжиш до вiконця — i твої очi вiдразу ж заслiплює океан кришталево-чистого снiгу. вiн, наче дорога матерiя, блищить i переливається пiд скупими променями зимового сонця.  дерева надворi теж у важкому дорогому вбраннi. пишно й водночас якось таємничо стоять вони, сповитi бiлою пухкою тканиною. на гiлках деяких дерев розвiшано годiвнички. снiгурi, горобцi та iншi птахи прилiтають туди пiдгодуватися. приємно i весело спостерiгати за галасли вою метушнею птахiв!  

Привіт -привіт -т и знав(ла),  що  на  цьому  уроці  буде  самостійна? вчителька  вчора  казала. -ой.а  мене  не  бул  вчора! а  про  що  будем  писати? -про звертання. -ти  можеш розповісти мені? -звісно.слухай і запам"ятовуй або запиши собі.звертання називається слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертання ( адресата мовлення ).звертання бувають поширені та непоширені. якщо звертання на початку речення тоді кома ставиться після звертання, якщо звертання стоїть по середині тоді як я вже казав(ла) виділяється зпереду і ззаду звертання комою, якщо звертання стоїть у кінці речення тоді кома ставиться перед звертанням! -о дзвінок!   дякую тобі.   після  уроку української мови: -о  дуже  тобі і, якби ти мені не розповів(ла) то я б не знав(ла) як написати цю самостійну роботу. -та  немає  за що,  я впевнений(на)  ,  що ти  б самий(ма)  вивчив (ла) ці

«усі блага і радощі життя створюються працею і тільки  працею. праця – корінь моральності». ця «норма моральності» відображає погляди  в.о.сухомлинського на значення праці у моральному  вихованні дітей. адже основним засобом формування в  дитини звички віддячувати людям добром за добро  педагог вважав залучення її до суспільно корисної праці.  працю у моральному вихованні дитини педагог розумів  насамперед як матеріальне втілення добрих почуттів:   «праця не тільки там, де людина сіє хліб або саджає  дерево. найбільш тонка, найбільш складна праця, коли  людина приходить до людини, бачить у її очах, читає між  «рядків» її поклик по . ця праця є вищою мірою  людського духу». василь олександрович на власному  досвіді переконався: моральне виховання працею дає  найбільший ефект, коли праця «одухотворяється», або  «олюднюється». він умів віртуозно поєднувати гру з  корисною діяльністю. ось один з прикладів, наведених  василем олександровичем: «коли мої діти вперше йшли  шкільною ділянкою, я звернув їхню увагу на маленький  дубок, що невідомо як виріс біля самої стежки…-  «подивіться, діти, на гіллястий, кучерявий дуб, що росте біля дороги, - сказав я.- цей дубок теж став би таким міцним  деревом, та йому не пощастило. бачите, хтось уже наступив  ногою на ніжну гілочку, але вона все-таки випросталася.  дубочок можна врятувати». і малюки побачили те , повз що  проходили байдуже….- «як же його врятувати? »- запитали  діти, звернувш до мене тривожний , благальний погляд.  дубок для них уже не один з тисячі дубків, які можуть  з’явитися під сонцем, а їхній єдиний у світі дубок.приносимо лопату, викопуємо велику брилу землі,  переносимо ніжну стеблину з коренем і землею. викопуємо  яму в тихому, затишному куточку…- і ось наш дубок у  безпеці. діти йдуть додому, несучи в серці дороге, єдине  почуття. прийшовши наступного дня, одразу ж біжать до  свого дубка». вирішальне значення у моральному вихованні, зазначав педагог, має не те, скільки,наприклад, дерев  посадила дитина, а те, чим стало для неї хоча б одне єдине  деревце, як воно увійшло в її серце. добрий вчинок,  корисна праця мають залишати хвилюючий слід у душі  малюка, викликати шляхетні почуття. моральна вихованість  людини починається з бажання робити добро, а такі  моральні риси як людяність, доброзичливість, вдячність,  почуття обов’язку народжуються в турботі, хвилюванні про  інших, в діяльності на користь людей, що навколо. отже, залучення дитини до суспільної праці –  найважливіший етап у моральному вихованні та вихованні  взагалі.