Написати коротко про свои враження про книжку давыдова "знай, люби, бережи".

природа це щось неймовірно гарне неймовірно прекрасне, але зараз як вона страждає. віхлопні гази, заводи, навіть ми самі псуємо пріроду. мені здається що в наш час нема охорони природи.

-О! Олеже, то справді ти?

- Добридень! Панночко, звістно то я!

- Ах, Олеже, як ти, в мене як раз є зайва хвилинка, щоб погуляти з тобою!

- Гайда!

-Боже мій, Олеже,ми ж тижень не бачились, стільки хочеться тобі розповісти.

- Нумо починайте. Мені так цікаво, як ви провели день народження батька? чи багато гостей приїхало?

- Ш-ш-ш, навіть не нагдуйте! Усі гостьові кімнати, вся садиба! ніде сховатися було, їй-богу!

- Невже так багато?

- Дуже, миленький, дуже!

- Звідки ж в пана стільки друзів?

- Хоть би друзі... Друзів небагато, все родичі та знайомі знайомих. ой лишенько! що то було.

- Певно, багато женихів до вас сваталися.

- Де ж пак! як мені не зраджує пам'ять, більше 5 чоловіків. 2 з ник навіть 16 не було!

- Нічого собі!

- Ой леле, мене папінька зве. Піду я. до побаження, Олежечку!

- До зустрічі, панночко!

Объяснение:

Про значення рідної мови в житті кожного з нас, про її суспільні функції чимало сказано та перекладено. І не тільки політиками та громадськими діячами, не тільки діячами культури і майстрами художнього слова, а й історією нашої держави і нашого народу. Тим дивнішим здається той факт, що на початку XXI століття деяким нашим співвітчизникам треба доводити прописну істину, висловлену у блискучих словах відомого російського письменника Костянтина Паустовського. Особисто я маю багато аргументів на користь його судження і хочу висловити деякі з них.