Почему слово немає в деяких віпадках пишеться разом а вдеяких ні? ?

Не  з різними частинами мови не  з іменними частинами мови 1)тільки разом  не  пишеться тоді, коли слово без  не  не вживається (невдаха, неук, нехотя). 2) завжди окремо  не  пишеться з числівниками, займенниками і прийменниками (не два, не наш, не з руки). 3) з іменниками  не  пишеться разом і окремо. це залежить від змісту речення. якщо іменник з  не  можна замінити словом-синонімом, то пишемо разом (неволя — рабство,  недовіра — підозра). якщо ж у реченні є чітко виражене заперечення або протиставлення понять, то  непишемо окремо (не доля вирішує, а людина творить свою долю). 4) з прикметниками й прислівниками  не  здебільшого пишеться разом (невибагливий — скромний, нерішуче — вагаючись). окремо  не  пишеться тоді, коли в реченні щось заперечується (надворі не холодно) або відбувається протиставлення явищ, процесів тощо (надворі не холодно, а лише трохи прохолодно). не  з дієсловом 1) з усіма формами дієслова  не  пишеться окремо (не написати, не написано). але разом  непишеться в дієсловах, що без  не  не вживаються (неволити, нездужати, ненавидіти); а також у префіксі  недо-, який вказує на неповноту дії (недолюблювати, недооцінювати). 2) з дієприкметником  не  може писатися і окремо, і разом. якщо при дієприкметнику є слово, яке пояснює його, то  не  обов’язково пишеться окремо (не знаний (де? ) тут). якщо при дієприкметнику немає пояснювального слова, то  не  може писатися і разом, і окремо, як у випадку із прикметником (поле не засіяне — поле незасіяне). 3) слід розрізняти заперечне слово  немає, у якому  не  пишеться разом, і дієслівну форму  не має, у якій частка  не  пишеться окремо (у нашім раї на землі нічого кращого  немає, як тая мати молодая  (т. шевченко) ―  він  не має  даху над головою).

Привiт, климко! - привiт, дмитро! - ти менi не повiришь! - що трапалилося? - климко, ти навiть уявити не можешь! - та кажи вже! - я мабуть закохався! - тобто, закохався? у кого? у маринку? - нi, ти що! вона ж страшна, як життя моэ. у катерину. - дмитро, ти мене лякаэшь! щого рабтом, ти закохався у катерину? вона ж не для тебе! у неї є все! і багаті мамо й тато, і машина, і власний дім і навіть… хлопець. - то й що? я же не буду її забирати собі! і що, що в неї є все? як говориться "серцю не прикажешь"! може вона взаголі не кохає свого хлопця! - дмитро, ти з дубу рухнув чи як? ! як така как вона не буде любити такого як він? він красивий, гарний, сильний хлопець. а катерина добра і честна дівчинка. та й узаголи: вони ніби " зроблені" один до одного. а ти? ти думаєш, що вона якись чином передумає та тебе покохає? - а я вірю у чудеса! - та що с тобою сьогодні таке? твоя так звана "любовь" вже скоро пройде, а ти справді найдешь собі дівчину. от, наприклад, мирослава, як вона тобі? - ні, вона не така, як катерина. - ну, то ясна річь. а як тобі олена? - ні, климко. у олені зелені очи, а в катерині сині, глубоки, яскраві - навіть не знаю що й сказати тобі, дмитро, навіть не знаю…та не така як катерина, у тієй не такі очі… - ти просто не разумієш мене! ти же нікого не кохаєшь! був би на мойому місці, то поняв би, як я сильно кохаю катерину! далі якось сам. я не можу більше. прости. і за знаки препинання соррі.

Расплю́щить→[распл'ущ'ит'] в слове «расплю́щить»: слогов—3 (ра-сплю-щить), букв—10, звуков—9: р → [р] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый а → [а] : гласный с → [с] : согласный, парный глухой, парный твёрдый п → [п] : согласный, парный глухой, парный твёрдый л → [л'] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный мягкий ю → [у] : гласный щ → [щ'] : согласный, непарный глухой, непарный мягкий и → [и] : гласный т → [т'] : согласный, парный глухой, парный мягкий ь → —