Твір на тему "моє ставлення до літніх людей"

Як я ставлюся до людей похилого віку? як і багато інші, я ставлюся до стареньким і стареньким з повагою. це наше минуле, їх не можна не поважати! скільки в них знань, мудрості. адже бувають люди, точніше навіть нелюди, що без поваги ставляться до людей старше них самих! люди без виховання, без совісті. ви бачили коли небудь групи підлітків, що знущаються над тією чи іншою бабусею? а таких випадків дуже багато! батьки, які не дали правильного виховання, парою винні не менше своїх же дітей! я зневажаю таких людей, більше того, я їх засуджую за таку поведінку. кожна старенька, в не залежності ветеран вона чи ні, гідна поваги! я ставлюся до літніх людей шанобливо. вони минуле покоління яке тепер потребує турботи! не суди мене, натхнення немає, писала особисто.

на передньому плані картини бачимо невеличкий струмок. в ньому чітко відображено сіруватий колір осіннього неба. дерева вкриті пізнім золотом, а кущі, що зображені зліва сяють багрянцем.

по центру картини намальовано будиночок. він є доволі невиразним і теж передає осінній настрій. здається, що тут зображено середину жовтня – листя вже змінило барви, але ще не опало.

на задньому плані художник окреслив лінію гір, які доповнюють картину. перед ними видніються високі смереки.

картина оповита легким сумом, але вона передає спокій тому, хто буде на неї дивитися.

Ми   прийшли   в   погостити   у   родича,   скуштувати   пироги   по-.     по   вашому   проханню   я   залишуся   погостити   ще   трохи.   я   залишусь   в   гостях,   тому   що   по- перше   мене   чекали     по-друге   ми   давно   небачились, по-   третэ   ми   дружимо   -  восьме   в   готях   весело