Твір розповідь на тему ''лист другу''

Здраствуй, тетяна ! як у тебе справи? чи всі в тебе добре? мені так хочеться з тобою скоріше побачитися, поговорити. після вчорашньої розмови з тобою по стільниковому в мене залишилося почуття незадоволеності. поговорили те всього нічого, перекинулися черговими фразами про справи, навчання, а сума набігла кругленька а мені так багато тобі потрібно було розповісти. я хочу поділитися своїми враженнями від поїздки в самарский аквапарк. « а чому б не написати лист? » – подумав я й узявся за діло. що із цього вийшло, судити тобі. ти знаєш, що наша сім’я живе в селі, розташованої в самій глибинці похвистневского району. місця в нас мальовничі, до лісу рукою подати, є ставки але от великої ріки немає. а так хочеться в жаркий літній день зануритися в прохолодну воду. от би волга – матінка протікала по наших місцях. як було б здорово! я часто мріяв уголос про те, що непогано було б поїхати в самару, викупатися у волзі, відпочити всією сім’єю. а отут ще мій брат приїжджав до нас на парі тижнів погостювати й розповів про теперішнє чудо: самарском аквапарку. ми із сестричкою слухали його розкривши роти й малювали у своїй уяві величезний скляний палац із численними атракціонами й дивовижними фонтанами. він навіть приснився й мені, і сестричці в одну й тугіше ніч. і це, напевно, вплинуло на батьків. вони вирішили звозити нас ваквапарк. нарешті в один із серпневих днів було оголошено, що завтра ми їдемо в аквапарк. ура! мрії збуваються. увечері ми добралися до самари, поїздка, а може бути, очікування зустрічі із чудом, нас стомила. було вирішено відпочити, а ранком відправитися в аквапарк. ніч пролетіла миттєво. при під’їзді до парку, ми із сестричкою прильнули до вікон автомобіля й захоплено дивилися на високе й дуже гарний будинок. тут відбудеться наша зустріч із казкою. правда, на вході нас зустріли зовсім не казкові герої: охоронці перевіряли наші сумки, дивилися, немає чи підозрілих предметів. але адже будь-який палац охороняється стражів через кілька хвилин вся наша сім’я виявилася в плавальному залі. от отут-те всі й почалося. величезна кількість людей у купальниках розважалося від душі. я й альмира спустилися з маленької гірки й постояли під водоспадом. тато й мама на величезній швидкості неслися з найвищої гірки, верещали й кричали й поводилися зовсім як діти. найбільше запам’ятався атракціон «чорна діра». тільки самі хоробрі могли з його спуститися у вируючу воду. наш тато був у числі цихих хоробрих. взагалі, атракціонів в аквапарку дуже багато. про всіх і не розповіси! але це дуже здорово! щоб ти переконався в цьому, я вирішив вислати фотографію, на якій відбитий я. бачиш, який я на ній мокрий, задоволений і щасливий? ти вже догадався, що час, як завжди буває в казках, пролетіло непомітно. оголосили, що настав час пройти до виходу ! вся сім’я залишилася задоволена, а я із сестричкою був на сьомому небі від щастя. от і вирішив шматочок цього щастя подарувати тобі, моєму кращому другові. адже теперішні друзі повинні не тільки один одному в лиху, але й ділитися радістю. раджу тобі обов’язково відпочити в аквапарку. ти не пошкодуєш! от побачиш! з нетерпінням чекаю твоєї відповіді. розкажи мені про те, як ти відпочив улітку. 4.03.11 р.s. знаєш, але ж це дуже важке, але захоплююча справа: писати листа. поки писав, представляв тебе поруч і начебто розмовляв з тобою. бачив твою посмішку, чув сміх, почував, що радуєшся разом із мною

Найвища наука життя - мудрість, а найвища мудрість - бути добрим

 

добре бути корисним, але корисніше бути хорошим. добро завжди цінується, адже нам приємно, коли хтось є нам без користі, або ж робить дрібні, незначні на перший погляд речі, такі як поступитися місцем в автобусі, або притримати двері. завжди приємно побачити посмішку мами, після того як допоміг їй, або ж отримати подяку від будь-кого за якусь добру справу. роблячи добро, ми починаємо поважати самого себе, а люди ставляться до нас ще краще. не варто когось ображати, коли в тебе поганий настрій, адже якщо ти хочеш доброго ставлення до себе, то стався й до інших по-доброму. добро - це те, що зберігає частинку людяності в нашому серці, і головне ніколи не забувати про це!

Тема самооцінки з розряду тих, які часто навіюють на мене похмурі думки на тему людський неосвіченість в століття інформаційного буму. переважна більшість не в змозі не тільки грамотно інтерпретувати термін, а й змінити своє життя на краще, так як виходить, не знають самих себе. давайте розбиратися.по-перше існує самооцінка поточна (актуальна), яка складається з усвідомлення і оцінки того, що людиною досягнуто на даний момент і самооцінка потенційна (рівень домагань) - що я можу досягти. мало хто усвідомлює, що самооцінка ще й складається з двох складових. перша складова - оцінка людиною своїх якостей з якоїсь шкалою або шкалами. ця складова зазвичай і як самооцінку. у школі мені сказали, що двійка - це погано. і все, отримала двійку, я - погана. але, в той же час, у самооцінки є ще одна, більш складова. вона називається самоприйняття або себе-прийняттям. самоприйняття - це вже ставлення до себе, до власних достоїнств і недоліків. грубо кажучи, це ставлення до двійці, яку ми самі собі за якесь уміння або якість виставили. як у школі - двійка? та й фіг з нею, не збираюся я по життю інтеграли використовувати ». або: «двійка? ! о боже, мені кінець, тато скаже, що я - дура! ». а так як татового думку я довіряю, я відповідно знижуючи оценочку власного інтелекту до пори до часу. і так як татова оцінка мене важлива, і приймати себе з цією двійкою я вже буду злегка зі знаком «-» відповідно.