Короткий твір на тему "петриківський розпис"

С. співуча, чутлива душа українського народу найяскравіше відбивається у мистецтві народного розпису. хати розписували там, де вони були вибілені, готові до розпису. у карпатах та на поліссі такого не зустрінеш – там хати рублені з дерева, тому й нема на чому писати. а ось хмельниччина, катеринослав-іцина, полтавщина – тут мистецтво розпису хат розквітло багатим цвітом. а ще цікаво, що розписи навіть сусідніх сіл відрізнялися, мали якісь особливості суміші фарб, манери писання квіток, дерев тварин. крім того, українець просто не міг не розмалювати все навколо себе, весь світ зробити цікавим, яскравим, сонячним. усюди розмальовували дерев’яний посуд – тарілки, кухлі, меблі – мисники, полиці, весільні скрині, вози, сани, кінські дуги, малювали на папері. петриківська майстриня тетяна пата розмальовувала навіть барабани прялок! село петриківка, в якому малювала майстриня, відоме всьому світові. реліктове село, в якому збереглися майже всі види декоративно-прикладної творчості. тут займалися усіма розпису, місцеві народні художники малювали олійними фарбами чудові народні картинки – такі можна побачити тільки у музеях та альбомах старовинного мистецтва. а тут своє, народне, живе! «весілля», «наталка-полтавка», «москаль-чарівник», «цигани», «побачення біля криниці»… раніше такі картинки прикрашали кожну селянську хату.цілими лантухами виносили петриківчани на ринок свої яскраві мальовки на папері, особливо перед великими святами, коли білять хати. усі кольори райдуги тріпотять на цих чарівних папірцях – квіти, орнаментальні фризи, довгі зубчасті «лиштви» для оздоблення поперечних дощок стелі. хати жителів петриківки – музей народного мистецтва, який живе своїм життям. розмаїття квітів, ягід, листочків захоплює, тягне роздивлятися й роздивлятися. мов у райському садку сидиш – нащо кудись йти? петриківці привчають дітей до малювання змалку, свої особливі технічні засоби, секрети малювання. майстриня параска павленко малою малювала зелені листочки й стебла, її старша сестра віра – квіти, менша, галя, писала сині ягоди винограду. в їхній сім’ї малювали всі. фарби купували або готували самостійно. коли не залишалося купованої зеленої фарби, робили її з молодого зеленого жита. розтирали його, сік розмішували з жовтком то й діставали гарну зелену фарбу. саморобна яєчна темпера була основою фарб петриківчан.а яке ж цікаве приладдя для розпису! пензлики роблять самі майстри з котячого хутра, вистриженого з грудей. рослинні орнаменти легко лягають на білий папір. життєрадісні, лагідні петриківські розписи милують зір, дарують життю яскравість. мазки кладуть не щільно, між ними має проглядати біле тло, тоді розпис буде мережаний, прозорий, легкий. фарби беруть чисті, ніколи не змішують – синя, червона, малинова, зелена, жовта… ритмічні мазки формують тільця пташок, відчуття польоту, рухи крилець, навіть повітря навколо. колорит петриківських творів завжди чистий, прозорий, ніби освітлений променями сонця. в кожної петриківської майстрині свої улюблені сюжети. у надії білокінь – цибульки, двоколірні «яблучка», кетяги калини, ґрона вино-граду. у параски павленко – пташки, квіти… дивлячись на твори петриківського розпису, не перестаєш захоплюватися життєдайними силами українського народу, його невгамовним потягом до творчості й краси.

Явіть собі місто майбутнього. яким ви його бачите? чисті вулиці, летючі машини, усю роботу виконують роботи? або навпаки – авторитарний режим у стилі великого брата, засилля злочинності, люди животіють у бункерах, бо через війну чи якусь катастрофу цілі квартали міста стали непридатними для життя? статтіщо насправді буде в майбутньому – невідомо, але в теперішньому наші міста перенаселені і забруднені.нині в містах проживає майже половина населення світу, і, за прогнозами, до 2050 року цей показник зросте до 75%. в якому середовищі будуть жити ці люди? на думку експертів, настав час "розумних" урбаністичних концепцій. потрібно як будувати нові міста для населення, що зростає, так і модернізувати старі.озелененнябагато хто ставить знак рівності між містом розумним і містом зеленим. експерти-екологи прогнозують появу міст, які повністю нейтралізуватимуть свої викиди со2. там буде багато електричного транспорту і систем прокату велосипедів, а якість повітря настільки покращиться, що працівники офісів зможуть нарешті відчинити вікна.   вплив соціумуале критиків непокоїть те, що великі корпорації беруть таку активну участь у розробці міської інфраструктури. чи не будуть міста застарівати так само швидко, як застарівають комп’ютерні системи, питають вони? саскія сассен, співголова комітету ї аналітики колумбійського університету і провідний експерт з розумних міст, проводить паралель із офісними будівлями шістдесятих – " з низькими стелями, які нині стоять сумні і порожні, бо сучасні технології зробили їх не потрібними".також її турбують проблеми приватності та того, яку роль відіграватимуть громадяни у наполеонівських планах ibm і компанії."чи стане сенсор цензором? " – запитує аналітик.та рік робінсон з ibm одразу відмітає ці підозри."поведінка міста – це поведінка його жителів. якщо вони не захочуть підкорити системам своє життя, нічого не зміниться", – стверджує він.ibm обговорює більшість своїх проектів не тільки з місцевою владою, а й із жителями, а збір будь-яких даних можливий тільки за згоди користувачів.пан робінсон наводить приклад проекту, який ibm реалізувала у місті дебьюк, штат айова. тамтешнім домогосподарствам запропонували дізнатися, скільки води вони споживають.більшість людей після цього переглянули свої звички і почали економити воду. цікаво, що ті, кому надали інформацію ще й про сусідів, починали заощаджувати значно охочіше.вплив соціуму буде визначальним у місті майбутнього, вважає карло ратті, голова проекту sense-able cities массачусетського технологічного інституту. на його думку, попереду на нас чекає запекла боротьба між тим, що корпорації хочуть продати містам, і що громадянам насправді потрібно.у місті майбутнього буде важливим вплив соціуму"справді розумні, а також реальні міста – це не армійський підрозділ, де всі марширують в ногу за вказівкою командира, – каже він. – вони більше нагадують динамічну зграю пташок або косяк риби, в якому окремі особини реагують на тонкі соціальні та поведінкові сигнали, отримані від сусідів щодо того, в якому напрямку рухатись".в той час як розумні міста поступово ставатимуть реальністю, аналітик компанії ovum джо діґнен хоче перестерегти тих, хто сподівається отримати від цього свій шматок пирога."компанії можуть скільки завгодно показувати нам відео зі скляними будинками, у яких люди займаються крутими речами в стилі "окремої думки", але скажіть мені, як це тим, хто просиджує дні у своїй соціальній квартирі десь на двадцятому поверсі? "ці слова перегукуються з думкою американської авторки-урбаністки джейн джейкобс, яка кілька десятків років тому написала: "міста можуть наділяти всіх своїх мешканців якимись благами тільки тому, і тільки тоді, коли всі працюють на благо міста".будівникам міст майбутнього краще прислухатись до цієї поради.

Зоднорідними членами речення: київ, черкаси, запоріжжя, херсон розташовані на берегах дніпра.  цього літа ми мандрували в карпатах, а не дивились на ці чудові гори по телевізору. улітку ми відвідали і феодосію, і ялту, і судак. речення з звертанням: доброго ранку, матінко! ой не ходи , грицю, та на вечорниці. ой матінко, люба моя, чому ти плачеш? речення з вставними словами: тільки в середині червня роботи, нарешті, були завершені. осінь, на диво, виявилась теплою. кожному, звичайно, приємно, коли в кімнаті стоять квіти.