Скласти 2 речення з такими словами пять окунів одна книга дватцять курчат два олівці три вікна одинатцять футболістів

1.мій тато зловили 5 окунів,а коли прийшли до дому, мати дістала одну книгу, і почала готувати їсти,поки я годував двадцять курчат 2.коли мі виглянули у вікно, то побачила одинадцять фудболістів, які  дивилися у 3 вікна,а потім продзвонив дзвінок

Відповідь:

Пояснення:

Показниками якості рівня життя суспільства є не тільки стан економіки, розмір споживчого кошика чи розмір заробітної плати. Одним з найбільш ефективних критеріїв ступені цивілізованості суспільства, безумовно, є його духовність і гуманізм. Наявність або відсутність цих невід’ємних елементів багато в чому визначає не тільки сьогодення суспільства, але і його майбутнє.

Поряд з питаннями, що стосуються соціальної сфери, показниками гуманності життєдіяльності людини служить його ставлення до тварин. «Велич нації і її моральний прогрес можна оцінити по тому, як вона ставиться до своїх тварин», – ці слова індійського філософа і політичного діяча М. Ганді можна представити як епіграф до робіт, присвячених відродженню ідей гуманізму в суспільстві. Адже, якщо люди не байдужі до потреб тварин, вони ніколи не пройдуть повз проблеми і потреби людини.

Охорона тварин в Україні – одна з проблем, що вимагають негайних дій. Будь-яке зволікання у вирішенні значної кількості питань цієї області щодня згубно відбивається не тільки на самих тварин, але і на суспільстві. Проблеми охорони тварин можна розглянути на прикладі тих, кого ми здавна називаємо друзями людини. За сучасною статистикою популяція собак у нашій країні нараховує близько п’яти мільйонів особин, з них близько чотирьох мільйонів – бездомні. Така ситуація не може не відбиватися на життєдіяльності людей: це і порушення гігієнічних норм, що сприяє поширенню небезпечних хвороб серед людей і домашніх тварин, і виникнення аварійних ситуацій на дорогах і багато іншого. Що стосується самих бездомних тварин, то основна маса з них потребує лікування.

Обмеження і скорочення чисельності тварин, які залишилися без господарів, є одним із завдань нашого суспільства щодо поліпшення екологічної обстановки в Україні. За приблизними підрахунками в нашій країні значне перенаселення бродячих собак. Причинами цього можна назвати наступні фактори:

Відсутність законодавчої бази та нормативних актів, що регулюють питання захисту тварин.

Відсутність будь-якої відповідальності власника за саму собаку і за її дії.

Неналагодженість системи навчання теперішніх та майбутніх власників правилам і нормам утримання собак.

Незадовільно розроблені методи регулювання чисельності бездоглядних собак.

Відсутність спеціалізованих притулків, мета яких – вміст бездомних собак і передача їх новим власникам.

Відсутність повного обліку собак, що належать приватним власникам та організаціям.

Регулювання комерційного використання собак.

Неконтрольований процес відтворення бездомних собак вже створив велику проблему в таких великих містах як Київ, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Сімферополь, Львів, Одеса та в інших містах.

До нещастя, місцеві влади в боротьбі з бродячими собаками найчастіше вдаються до єдиного з їхньої точки зору виходу – їх масового винищення. Однак такий підхід малоефективний, оскільки розмір популяції бездоглядних собак визначається переважно «харчової ємністю» території. При винищуванні частини тварин на певній території збільшується кількість доступних кормів, в результаті чого починається міграція в цей район бродячих собак з інших місць і посилюється розмноження місцевих тварин.

Для рішення проблем охорони та зменшення бездомних тварин треба вирішити багато питань, серед яких:

Створення і прийняття необхідного законодавства та контроль за його виконанням.

Обов’язкова вакцинація домашніх і диких тварин, стерилізація бездомних і домашніх тварин.

Ідентифікація та реєстрація всіх сприйнятливих тварин.

Поліпшення гігієни навколишнього середовища.

Створення притулків для бездомних тварин.

Пропаганда ветеринарних знань з питань профілактики захворювань тварин.

Створення серії тематичних передач на телебаченні.

Створення навчальних програм для людей, що працюють з тваринами.

Безумовно, рішення основних проблем багато в чому залежить від ситуації в кожному конкретному регіоні. Ясно так само, що будь-яке окремо взяте відомство не в змозі впоратися з усіма виникаючими проблемами. Успіху можна досягти тільки за до спільних скоординованих зусиль уряду, органів самоврядування, організацій та особисто кожного з нас.

Вставні слова і речення виражають особисте ставлення мовця до висловлюваної ним думки.

Вставні слова і речення не несуть нової інформації, вони лише певним чином оцінюють, уточнюють основне повідомлення. Наприклад, маємо інформацію: Буде дощ. За до вставних слів і речень цій інформації, не змінюючи її, можна надати різних відтінків:

1. Безумовно, буде дощ.

2. Здається, буде дощ.

3. Кажуть, буде дощ.

4. На жаль, буде дощ.

5. Майте на увазі, буде дощ.

6. Отже, буде дощ.

У реченні вставні слова і речення:

1) виражають упевненість або невпевненість у тому, що повідомляється: безумовно, безперечно, звісно, звичайно, справді, і справді, само собою зрозуміло, розуміється, певна річ, ясна річ, правду кажучи, сказати по правді, признатися, ніде правди діти, щоправда, смію запевнити, слово честі, я знаю, я певен, мабуть, може, а може, можливо, певно, напевно, очевидно, видно, здається, ймовірно, бува, сподіваюся, можна сказати, треба гадати, припустімо тощо;

2) вказують на джерело повідомлення: кажуть, як кажуть, каже, мовляв, повідомляють, за висловом..., за вченням..., на думку..., на мою думку, гадаю, по-моєму, по-вашому, пам’ятаю, чую, бачу тощо;

3) виражають задоволення чи незадоволення мовця: на щастя, на диво, на радість, на жаль, на сором, як на зло, як на лихо, як на гріх, нівроку, соромно казати, чого доброго, хвалити долю, нарешті тощо;

4) привертають, активізують увагу співрозмовника: чуєте, чуєш, знаєте, бач, бачите, погодьтесь, уявіть собі, майте на увазі, зверніть увагу вас, даруйте на слові, пробачте, між нами кажучи тощо;

5) вказують на порядок думок, зв’язок між ними іб висловлення їх: по-перше, по-друге, нарешті, з одного боку, з другого боку, до речі, між іншим, крім того, а крім того, навпаки, отже, а отже, значить, таким чином, виявляється, власне (кажучи), наприклад, зокрема, взагалі, зрештою, так би мовити, одне слово, словом, коротше кажучи, повторюю тощо.