Твір-роздум на тему "моє улюблене народне св'ято" терміново потрібно 40 ів

Різдво – родинне свято, зустрічали його урочисто, схвильовано. до свята готувалися заздалегідь: білили хату, прибирали її святковими рушниками, килимами. на вечірній зорі найстаріший член сім’ї ( дід або батько) вносив в хату сніп жита чи ячменю. називався сніп «дідухом» або «колядою». він і виконував функцію ялинки. найстаріша жінка в сім’ї (баба або мати) ставила біля «дідуха» горщик з кутею, узвар і свячену воду. біля свяченої води запалювали свічку. до 12 години ночі сини і батько обходили обійстя із святим хлібом, благословляючи все живе, заклинаючи його від напасті. на воротях і на дверях сараю ставилися обереги і вішалися пучечки трави з полину, кропиви, чебрецю, щоб відігнати нечисту силу. сигналом до вечері була поява першої зірки на небі, яка сповіщала про народження божого дитяти. на столі ставилося 12 страв, щоб кожен місяць був щедрим. батько ховався за стіл, питаючи, чи його не видно, і отримував ствердну відповідь. потів він відповідав: «як ви мене не бачите зараз, то щоб цілий рік з-за хліба не бачили» і бажав врожаїв та достатку. господиня імітувала квочку чи якусь іншу бажану в господі птицю. першою їли кутю з медом, потім оселедці, рибу, голубці з пшоном. обов’язковими стравами були пиріг і вареники. у святий вечір колядували тільки діти. старші колядники обходили хати з наступного дня. парубочі ватаги колядників ходили з «звіздою», дівочі – з ліхтарем. серед колядників були «дід», і «баба», і «коза», і «циган». господарі щедро обдаровували колядників, кладучи дарунки їм в торбину. і сьогодні святкують різдво. і в наш час обов’язковою стравою є кутя. однак звичай заносити в хату сніп жита чи ячменю не зберігся. цю функцію у нас виконує ялинка. у багатьох селах зберігся звичай ставити на стіл 12 страв. сьогодні колядують у святий вечір і наступного дня.

1. іменники чоловічого роду однини, основа яких закінчується на приголосний, у називному та знахідному відмінках: налаштувати екран, відремонтувати телефон, увімкнути комп’ютер. 2. іменники жіночого роду, що закінчуються на – а, у родовому відмінку множини: зарядка – зарядок, межа – меж, доріжка – доріжок, програма – програм. 3. іменники середнього роду, що закінчуються на –о, в родовому відмінку множини: вікно – вікон, село – сіл, місто - міст. 4. іменники жіночого роду, що закінчуються на м'який приголосний, в називному і знахідному відмінку однини: вивчити галузь, загартувати сталь, придбати сіль. 5. присвійні прикметники в називному відмінку однини чоловічого роду: сестрин, братів, студентів, вчителів. 6. короткі прикметники чоловічого роду в називному відмінку: ясен місяць, черлен вишня, дрібен дощик. 7. дієслова в наказовому способі другої особи однини: стань, ляж, читай, шукай. 8. дієслова минулого часу чоловічого роду: купував, продавав, шукав, знаходив, будував.

Добрий день,мене звуть дмитро коноплянка і сьогодні ми зателефонуюємо нашим телеглядачам.і перший кому я зателефоную це оксанці. -добрий день це оксанка? -так це оксана а ви хто? -я дмитро коноплянка.якщо ти відгадаєш мої загадки,то я тобі подарую подарунок від нашої передачі. -добре -перша загадка.що у корови спереду,а бика сзаду? -звісно,що це буква к. -правильно,а тепер 2 загадка.що нам може дати батько але не може дати мати? - що це по батькові. -звісно.яка ти розумниця.і тепер остання загадка.охоронцю в магазині приснився сон,що магазин в якому він працює хочуть ограбити.і він пішов попередити своє керівництво.але чому його звільнили? -напевно,тому що він спав на роботі? -так! і я тобі дарую цілу торбу солодощів від нашого телебачення. а з вами був дмитро коноплянка.до нових зустрічей! трохи підроби і все)