Добери близькi за значенням слова до слово "причепурила"

Причепурила - оздобила,прикрасила , вбрала, , підправила,поправила, вирядилася.

Прикрасила, підправила, вбрала, оздобила

Дна годівниця врятує декількох птахівбуває, що зимі потрібно всього кілька годин, щоб вступити у свої права - за ніч укриє снігом землю, будинку, даху, дороги, лісу, поля. і всі ми радуємося, що зима наступила й все белим-бело. нам здається, усі задоволені, що всі приховано під снігом. а от птахам, напевно, нерадісно. де ж тепер їм брати корм? і холодно, і голодно птахам, нашим пернатим друзям. на гілках і проводах сидять, нахохлившись, прилітають ближче до людського житла в надії, що тут знайдуть хоч якусь годівлюхто ж може неборачкам-птахам? тільки ми, люди. тільки ми вміємо робити годівниці. тільки ми можемо розвісити їх на околишніх деревах і насипати в них зернятка й хлібні крихти. довідайтеся, які птахи живуть у вашій місцевості, які в них звички, який корм вони їдять. можна зробити годівницю й повісити у дворі, у найближчому парку, саду або в лісі. можна влаштувати годівницю в себе на і або за вікном. спочатку птахи будуть боятися підлітати до неї, але потім звикнути й ви можете спостерігати, як вони весело скльовують зернятка з дерев'яної дощечки, що ви поставили для них. у дощечки повинні бути бортики, щоб корм не зсипався й дах, щоб його не заносило снігомщо можна насипати в годівницю крім хлібних крихт? просо, овес (можна навіть геркулесовую крупу), пшеницю, кукурудзу. дуже люблять пташки гарбузові й соняшникові насіннячка. для синичок підвісьте на мотузочці шматочок сала. вони впиваються коготками в нього, розгойдуються на ньому як на гойдалці й одночасно клюють його. виглядає це дуже забавно. якщо пташки помітили вашу годівницю і їм частування, то вони будуть прилітати в цю пташину їдальню регулярно. не забувайте підсипати їм корм частіше, буде дуже кривдно, якщо вони прилетять, а їжі немає. зробивши хоча б одну годівницю, ви декільком птахам протриматися в холодні місяці. звичайно, вони не зможуть сказати вам "і", адже вони не вміють говорити. але вони однаково будуть дуже вдячні.

Мурчик. він великий, пухнастий, вогненно-рудий, тільки мордочка, груди й кінчики передніх лапок біленькі. очі великі, зелені, ввечері вони горять, мов ліхтарі, зеленим вогнем. мурчик гордо піднімає вгору пишний хвіст і нечутно ступає по підлозі м’якенькими лапками. мій ій улюбленець добрий і лагідний, але не дуже любить, коли смикають за вуха чи хвіст. тоді кіт ображено повертає голову, прищулює вуха й припадає до підлоги. може навіть дряпнути. мурчик їсть усе, але найбільше полюбляє молоко і м’ясо. я часто наливаю в тарілочку молока і пригощаю його. кіт голосно мурчить, треться об ноги, ніби дякує за увагу до нього. а ще він завжди з нетерпінням чекає, коли мій тато приносить з риболовлі свіжої рибки. тоді він миттєво опиняється біля рюкзака і намагається лапою прискорити процес діставання рибки. мурчик дуже охайний. після сніданку він довго і старанно миє мордочку, вуха, шию. я дуже люблю свого котика.