Твір-мініатюра на будь-яку тему, тільки щоб були усі розряди числівника. максимум 1 сторінка.будь-ласка, і!

Материнське серце  любить своїх дітей у будь-яких ситуаціях, з тих самих пор, як в один прекрасний і незабутній день у житті  мама  бере на руки свого маляти. бажання виростити дитину, що виправдає всі надії й очікування, із цього дня займає всі думки матері, і тільки дитині тепер безроздільно належить її любляче материнське серце мама, ненька!   ти гідна цих ніжних щирих слів. я дивлюся на тебе й згадую своє безтурботне дитинство. ти подарувала нам із сестрою життя й присвятила нам всю себе. як твоє серце може любити нас так сильно! як жаль, що ми не замислюємося, що часом своїми вчинками або різкими словами можемо тебе скривдити. прости нас за те, що ми тебе розбудовуємо, що іноді вислухуєш зауваження вчителів про наше погане поводження нам варто частіше замислюватися про те, як не ранити твоє серце, як зробити так, щоб розгладилися зморщечки на твоїй особі. адже чим старше ми стаємо, тим більше ти маєш потребу в нашій увазі й любові. ми не повинні соромитися бути добрими й ніжними з мамою, не вважати за працю бути терплячими й уважними до неї. незатребувані й невитрачені добрі почуття висихають, ми звикаємо бути черствими й невдячними із самою рідною й близькою людиною -  мамою. а дуже часто буває, що ми поводимося  грубо: «якщо ти купиш мені новий телефон, я постараюся одержати по ії високу оцінку, якщо дозволиш піти на вечірку, винесу цебро- зі сміттям». ми повинні любити своє життя вже за те, що вона подарувала нам  маму  - таку життєрадісну, щиру, добру, мудру. адже скільки дітей на цьому світлі позбавлені цього щастя. материнське серце й безмежна материнська любов не зігрівають їх, не наповнюють їхні дитячі життя змістом мама, ти стала для мене іншому, однодумцем, що розуміє й поважає мої інтереси. ти завжди прислухаєшся до того, що підказує тобі твоє материнське серце, і даєш вірну пораду. і тобі, мама, за те, що ти є, і що твоє серце завжди готове любити й прощати!  

Впротоколах заседаний детсовета информации о работе редколлегии сохранилось немного. но и ее достаточно, чтобы заметить, что все отчеты редколлегии, как правило, получали хорошую оценку. и было за что. в специальном выпуске стенгазеты  «наша жизнь», органа детского совета, был опубликован «отчет редколлегии» за 1949–1950 годы (в состав редколлегии входили фетисова капа (редактор), лапшина леля, колесникпавел, дружинин карик, кузнецов костя). было сказано, что за период с 4 апреля 1949 года по 1 мая 1950 года редколлегией выпущено 25 номеров стенгазеты.к счастью, многие выпуски стенгазеты, а также информационные листки сохранились. они аккуратно подшиты в альбоме «отчет редколлегии», и мы можем их прочитать.в стенгазетах помещались самые разнообразные материалы. в номерах, выпускавшихся к праздникам и заметным политическим событиям в жизни страны, помещались соответствующие передовицы. так, ко дню конституции была написана статья «сталинская конституция». 7 ноября 1949 года появилась стенгазета с передовицей «да 32-я годовщина великой октябрьской социалистической революции! ». 21 декабря 1949 года в стенгазете была опубликована статья

Мова – один з найдивовижніших скарбів, що людина створила за свою історію. тому кожен народ береже і плекає свою мову, бо без мови немає народу. ‘’ мово! велична молитво наша у своїй нероздільній трійці, що єси ти і бог-людина, і бог-віра, і бог-надія. то ж стояла ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа скверноти, злого духа виродження, злого духа ганьби. і висвячувала душі козацького роду. і множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і божого знамення. мово моя! дзвонково кринице на середохресній дорозі нашої долі. твої джерела б'ють десь від магми, тому й вогненна така. то ж зцілювача ти стомлених духом, давала силу, здоров'я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили тебе. і невмирущими ставали ті, що молилися на дароване тобою словo’’. так писала у ‘’молитві до мови’’ катерина мотрич.