Які є старі слова в українській мові?

Абись знав - щоб ти знав божниця - церква сила їх є - скільки їх є дзигар - годинник  борзо - швидко склеп - магазин всує - даремно ( не поминай всує) гойний - багатий, крутий гоноровий - гордий десниця - права рука, правиця лементувати - кричати пляц - площа, місце присно - завжди ( в молитві - нині, присно і во віки віків) сромота - ганьба студня - криниця шата - гарний одяг варги - губи купно - разом нагло - несподівано

Твір на тему" Моя улюблена гра" пропоную скласти так:

Моя улюблена гра - "Аліас". Це настільна гра. Для того, щоб розпочати грати, потрібно мінімум чотири особи. Виходить дві команди з двох людей. Кожен має картки, на яких написані слова. І людина повинна пояснити своєму компаньйону слово, не називаючи його. Це дуже цікаво та захопливо. Мені здається, що я можу грати у цю гру вічно. Інколи трапляються дуже важкі слова, які навіть не знаєш, як пояснити. Але від цього гра стає лише цікавішою. Я щаслива, коли ми з друзями граємо в настільні ігри, а особливо в "Аліас".

Ти знаєш, що ти — людина?

Ти знаєш про це чи ні?

Усмішка твоя-єдина,

Мука твоя — єдина,

Очі твої — одні.

В. Симоненко

Я — неповторна особистість! Від цієї думки стає легко й радісно, адже у світі немає людини-копії, схожої на мене. Ніхто не може точно повторити моїх рухів, думок, написати моїми словами твір тощо. Це прекрасно!

Уявіть, що люди почнуть дублювати зовнішність та поведінку одне одного. Від цієї фантастичної картини стає моторошно. Світ переповнився б абсолютно однаковими людьми, які мали б однакові погляди на життя, захоплювались тими самими речами, читали тільки певні книги. Чи були б ми щасливі від того, що зникли б дискусії? Це ніби й добре, але як нудно стало б на нашій землі!

Перш за все постраждало б мистецтво. Задумав художник намалювати картину, створив шедевр, приніс у галерею, а там висить десь із двадцять точнісінько таких полотен.

Написав письменник книгу, а видавати її навіть сенсу немає: подібний твір давно лежить на полицях книгарень. І так усюди: однакова музика, штамповані фільми, повторювані скульптури... І ніякого польоту думки, фантазії, натхнення, ніякої оригінальності й самобутності.

Безумовно, світ прекрасний саме завдяки своїй розмаїтості. Різні галузі науки й освіти розвиваються тільки тому, що люди цікавляться неоднаковими питаннями й проблемами. Навіть на тій самій роботі часто потрібні люди з несхожим світоглядом.

Наприклад, у наукових та виробничих дискусіях народжуються нові ідеї, які сприятимуть розвитку певної галузі. Часто буває й так, що вчений робить певне наукове відкриття, а його колега, поглянувши на винахід з іншої точки зору, покращить і вдосконалить роботу попередника. Виходить, без неповторності неможливий прогрес!