Підібрати спільнокореневі слова до слів: ліс, школяр, рибонька.

Лісовий, лісник, лісове. школяру; школярнику. рибоньку, рибогькую

світоглядні уявлення

кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

у життєво-практичному світогляді важливе місце посі уявлення та вірування. уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. у народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

релігійні уявлення людей називаються віруваннями. вони сприймаються без перевірки, на віру. віра становить основу релігійного світогляду. релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. ще у 30-х роках хх ст. ганс цбінден записав переказ про землю, який побутував на гуцульщині. за переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – віднем, пуповина – з папським містом римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами покуття, поділля та наддніпровської україни, а черево – "шляхетчиною", тобто польщею.

1власники душ, повернених у робуче бидло, записаних у господарський інвентар дідича разом із волами й кіньми(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й) 2остап із соломією сіли під вербою, але їм не говорилось.(скл.сур.реч.-протиставний спол. але) 3на нічному зоряному небі виткнулась ставна парубоча постать й зникла по хвилі в густих бур'янах по той бік тину.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й) 4не раз телята й вівці, спокійно пощипуючи травицю в чагарнику, були свідками козацьких нападів або уманської різні, виконаної підпасачами під проводом остановим.(й-в значенні і-скл.сурядне.реч.з.єднальним.спол.й)5то не віл був у ярмі, звичайний господарський віл, якого паша й спочинок могли зробити щасливим: ярмо було накладене на шию дикому турові, загнаному, знесиленому, але овіяному ще степовим вітром, із не втраченим іще смаком волі, широких просторів.(скл.сур.реч.з.спол.протиставним)