Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням

Ось і осінь. чого б її не любити, як навколо така невимовна краса! вона тебе заворожує на кожному кроці. із самого ранку ти помітив — твій високий білолист озолотився. спочатку подумав: його сонце ранковим промінням освітило, і він аж засяяв. але придивився й щиро подивувався: то він од листя такий. ти похвалився мамі, що з твоїм білолистом зробилося, а вона й каже: — а ясен, сину, вже одсвітив своє, тепер метеликам лад треба знаєш, про які це метелики йдеться? про сережки. ти не раз діставав їх по парі й чіпляв на вухо, оті сережки. у них — насіння. його й має посіяти ясен, щоб нові ясенки піднімалися. а яка смакота це для снігурів! кожен день приносить тобі цікаву несподіванку. ото пішли ви з сестрою до лісу. а там усе таке барвисте: берези стоять золоті, клени — і*, осики — малинові, берести* — аж червоні, а дуби — наче їм і нічого. зеленіють собі дуби — пізно весною прокинулись, пізно й листя скинуть. а декотрі й цілу зиму не скидатимуть — не линятимуть. того й назва така в них — дуб-нелинь.… а то ходив ти в поле. став і прислухався. жайвора вже не чути. хіба що якийсь обізветься та й затихне. і йому в дорогу пора. зате коники виграють — раді, що самі у полі зосталися, що тепер і їх далеко чути. але, буває, не дуже довго їх і послухаєш. ураз зашуміло, загомоніло, залементувало — налетіла не зграя, а ціла хмара граків. і так стрімко кружляють, вирують, шугають*. ото базар! …. ось після холодних днів стало сонячно, тепло, немов улітку. засновигали* метелики, зашерхотіли прозорими крильцями бабки, а павучки — у повітрі літають, верхи на павутинні.   простяглися срібні ниті у повітрі, поснувалися між деревами, а небо синє-синє, повітря чисте, а вода в озерах — мов дзеркало. така тиша, і спокій, і радість, і смуток, радість, що літо. смуток, що літо це останнє

Я зайшов в клас, трохи запізнившись на урок. Отримавши зауваження від вчителя, я сів на своє місце. Діставши підручники і необхідні шкільне приладдя, я став записувати тему уроку. Відкривши журнал, вчитель почав викликати учнів до дошки. Коли черга дійшла до мене, я, насупившись, повільно поплентався до дошки. Хвилюючись, я почав бурмотіти щось невиразне. Учитель, невдоволено похитав головою, зрозумів, що я не готовий і, поставивши погану оцінку в журнал, сказав сідати на місце.

Жирним шрифтом виділені деепричастия.

Курсивом виділено дієприслівникові обороти.

Відповідність між реченням та його характеристикою.

1) речення з відокремленим  узгодженим означенням:             г) в густому повітрі, |насиченому тліном і випарами ґрунту|, ясно горять берези.

2) речення з відокремленою обставиною:       а. колесо крутилося, |хизуючись білою, з берези колодкою|.

3) речення з відокремленою  прикладкою:     б. тим часом справжні отари — |золоте руно   степовиків| — блукають  по всьому примор’ю.   речення з відокремленим  додатком:       в. він уже майже нічого не бачить перед собою, |крім сонця|.

_

речення з відокремленими означеннями – неузгодженим (1) та узгодженим (2, 3):

      д) вбіг знадвору василько, 1|в дядьковій кудлатій шапці|, 2|веселий|, 3|розчервонілий|.