Будь-ласка підкажіть, маленький твір на тему"як бути корисним у суспільстві". дякую

Як бути корисним суспільству? для того щоб бути корисним суспільству, насамперед треба любити і поважати свою батьківщину. почуття любові до батьківщини починається з невеликих справ на загальне благо власного міста, селища, села, вулиці або двору. країна не може жити без участі своїх громадян у вирішенні наших спільних справ. громадська діяльність передбачає, що людина робить щось важливе й корисне поза межами власного будинку, основного місця роботи або навчального закладу. це робити не обов'язково. ніхто не примушує вас до таких дій, але, виявляючи власну активність, виконуючи щось на добровільних засадах, ви можете змінити життя людей на краще і зробити прекрасним світ навколо себе. а так само закликати інших людей до корисних вчинків своїм прикладом.

Треба доромогати всі!

  влітку сонце рано прокидається. та довго не ховається за горизнот. тому день тягнеться довго.   зранку починають весело співати пташки. навколо в зелені буяє природа. рання роса виблискує діамантами під теплим сонячним промінням. в повітрі пахучий аромат медоносів. до роботи беруться бджоли, перелітаючи з квітки на квітку. у траві на скрипці грає маленький коник-стрибунець. швидкі метелики розправили свої різнокольорові крила.         довгий літній день наповнений теплом, пахощами, чарівними звуками.

Колись дуже давно люди зовсім не вірили у почуття, а особливо у любов. та ось одного разу біда прийшла на одне поселення: холодний і неврожайний рік призвів до голоду серед людей. вони вимирали цілими сім'ями, і ніщо не могло врятувати їх. жодної худобини і птиці не залишилось по дворах. якось дорогою йшла вже немолода жінка і побачила малу дівчинку, що вмирала біля воріт свого обійстя. худе маленьке тільце вже ледве животіло. жаль стало жінці дитяти, вона обережно підняла маля і понесла до своєї домівки. від своєї бабуні жінка знала багато мудрих речей, як можна вижити у голодні роки. тому й не дивно, що залишилась живою. вона назбирала різних корінців та трав і потроху відпоювала дитину. а потім ще й мукиці зробила з перетертих корінчиків, так у них був хоч якийсь хліб. час минув, дівчинка з жінкою вижили і навіть зібрали гарний врожай із роздобутого насіння. так, доброта та милосердя врятували дівчинку від смерті, а звали рятівницю любов'ю. з тих пір ходить любов по світу і радує людей.