Твір на тему .вплив грошей на людину. на предмет українська мова

Асто чую фрази «не в грошах щастя» і «гроші псують людей». чи так це є насправді? давайте  розберемося. суспільство ще з древніх віків були поділено на багатих та бідних. це основна ознака капіталістичного суспільства. що нам дає капіталізм? капіталізм дає рівні шанси всім на потрапляння у верству бідних чи багатих. нещодавно проглянув документальний фільм «капіталізм. історія любові», досі не зрозумів при чому там любов, але фільм сам по собі цікавий. у стрічці наводять факти, що 3% населення сша(та й в інших країнах аналогічно) володіють статками, які більші за всі статки решти 97% населення. у фільмі різко критикується сучасний капіталізм, через високі ризики різноманітних криз та складну систему іння, що призводить до ще більшої прірви між багатими та бідними. наводилася статистика, що середньостатистичний громадянин сша має за своє життя боргів на понад 100 тисяч доларів. але основною перевагою капіталізму є те, що у кожного є шанс перейти з тих 97% в ті 3%. описувати саму цю систему можна довго, але зараз поговоримо про гроші та щастя. чому ворогують багаті та бідні? перше, що спадає на думку: бідні хочуть, аби багаті з ними поділились, а багаті не в захваті від такої ідеї. думка ця утопічна. ніхто ні з ким ділитися ніколи не буде, бо чим більше грошей в людини, то більше їх їй хочеться. ось будь-який громадянин зазвичай думає: та мені кількох мільйонів гривень до старості вистачить! якщо людина з такими думками раптово отримує бажане (виграв в лотерею, отримав спадок), то вона не довго радіє. практично всі такі люди відразу шукають, куди вкласти ці гроші, щоб вони приносили ще прибутку. і тоді початкова фраза навіки забувається. чому так? така людська натура. тепер поглянемо, чи псують людину гроші. це досить поширена думка в суспільстві, та часто вона є помилковою. так, можливо навіть, більшість багатіїв зазнають негативного впливу грошей, але точної статистики нам не отримати. що твориться з людиною, яка володіє значною сумою грошей? вона стає жадібною? можливо, але безліч багатих ві крупні суми на благодійність. в людини псується характер? а як це можливо визначити? коли робітник приходить на співбесіду до директора газпрому можу посперечатись, що він його з першого погляду наполовину боїться наполовину ненавидить. чому? хіба у багатих такий грізний вигляд? ні. просто від них зазвичай залежить наша кар*єра та успішність. а чому ненавидить? бо робітник знає, що у директора автомобіль вартістю у 10 його річних зарплат. а тепер розглянемо питання щастя. так, за гроші багатьох речей купити не можна, але вони – це компонент щастя. щастя у кожного складається з кількох десятків компонентів, і туди точно входять гроші. спробуйте прожити без грошей? спитайте пересічного бомжа, чи він щасливий і ви почуєте 25 відбірних матів та адресу, куди вам іти. але гроші теж створюють додаткові проблеми: проблема безпеки свого життя та життя рідних, проблема втрати тих же грошей, проблема їх зберігання і т.д. тому однозначно відповісти на це питання не можна.

Рідне слово - це найдорожчий скарб людини. цю думку підтвердив панас мирний: "найбільше і найдо­рожче добро в кожного народу - це його мова, ота жива схованка живого духу, багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, почування". нашу українську мову володимир самійленко назвав "діамантом дорогим", дмитро білоус - "дивом кали­новим". а володимир сосюра - "мовою солов\'їною". "рідна мова дорога людині, як саме життя", - говориться в народ­ному прислів\'ї.любов до рідної мови є найприроднішим і найсвятішим людським почуттям. ми, учні зош № 6 , розпочали методичну естафету з української мови. на нас чекають цікаві уроки, тренінги, вікторини, аукці­они. мовознавчі турніри. ми серцем відчуваємо красу рідного слова, його глибоке значення в житті кожної людини. тож вивчайте й бережіть рідну мову . як чисте джерело нашої батьківщини, її найбільше й найдорожче добро, її багату скарбницю, бо людина . яка не любить рідної мови, якій нічого не промовляє рідне слово - це людина без роду й племені.

ответ:

розділові знаки між однорідними членами речення

кома ставиться між однорідними членами речення, з’єднаними безсполучниковим зв’язком (в селі бігли з дворів назустріч чумакам дівчата, діти, поважні діди з палицями (с.

якщо однорідні члени речення поєднані за сполучників, то кома ставиться: 1) при протиставних сполучниках а, але, та (= але), однак, проте, зате (ніч була темна, але тиха (і. нечуй-левицький); 2) при єднальних та розділових сполучниках і…і, або…або, то…то, ні…ні, чи…чи, якщо вони повторюються (ведмеді бувають бурі, і сірі, і білі (остап вишня)); 3) між однорідними членами речення, з’єднаними сполучниками попарно (оживлялась музика крапель, сумних і веселих, лінивих і жвавих, глухих та дзвінких (м.

між поширеними однорідними членами речення іноді ставиться крапка з комою, особливо коли в їхньому складі вже є розділові знаки (товариство почало виходити з куреня; віталося з , котрі поралися то коло снасті, то коло свого убогого добутку).

кома не ставиться між однорідними членами речення, якщо вони поєднані неповторюваними єднальними або розділовими сполучниками (зліз кіт на сало та й кричить: «мало! » (нар.

між однорідними членами речення в деяких випадках може також ставитися тире: 1) при протиставленні, тобто на місці протиставних сполучників а, але (то не хмара — біла пташка хмарою спустилась (т. шевченко)); 2) між однорідними присудками, якщо наступний виражає швидку зміну подій або уточнення попередньої дії (не вечеряти, не сидіти, не розмовляти, а впасти на лаву — і вмить склепити очі (м.

объяснение: