Твір-мініатюра на тему"скажи мені, хто твій товариш-і я скажу хто ти"

каждий из нас имеет друзей. у каждого они разные. у кого-то ответственные у других плохие. как говорят с кем поведешся того и наберешся

Україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. ії поважають та цінують в європі, та й в усьому світі. сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники. я думаю, це буде країна насамперед без страху. де ніхто не озирається наїжачено, очікуючи чергового «нападу» у транспорті чи в установах. де люди ходять вільно та дихають вільно. де всюди, в мегаполісі, маленькому містечку чи на селі можна крокувати впевнено і не боятися крадіїв та хуліганів. і просто посміхнутися перехожому на вулиці без страху, що хтось щось «подумає»! а майбутнє україни у моїй мрії прекрасне. і люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують. культурне та мовне розмаїття в україні майбутнього не сприймається як проблема. яка ж це проблема? це – дар божий! це культурне багатство, можливість долучитися до кількох картин світу водночас! у когось в країні немає такого багатства, а в нас є! в україні майбутнього кожна людина поважає себе та інших, вона легко може перейти на мову сусіда , вона хоче навчитися мові співбесідника, підтримати розмову. і так само робить сусід – він вважає собі за честь говорити на мові друга … і я вірю – в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. можливо, я дуже багато мрію та змальовую майбутнє надто ідеальним. для того, щоб досягти такого рівня, потрібно дуже багато працювати, переймати провідний досвід інших країн. але якщо вважати, що в майбутньому буде «ще гірше», то воно так і буде. мабуть, тому наша країна бідна та має купу проблем, що більшість наших людей, особливо літніх, завжди кажуть: «а далі буде ще гірше», «ой, а що ж буде далі? ». просто руки опускаються, коли таке чуєш. а якщо сподіватися на краще та діяти теж на краще, то і майбутнє нашої країни стане набагато кращим! корисно хоча б просто заспівати: «усе буде добре для кожного з нас! », як популярний музичний гурт «океан ельзи. та вселити в людей оптимізм та віру в майбутнє.

Прийшла зима — біла та морозна. зникло листя з дерев. позамерзали лісові джерельця. птахи давно відлетіли у вирій. природа ніби заснула аж до самої весни. синім зимовим вечором дуже добре прогулятися лісом. сідає червоне сонце, іній блищить. хрумтить під підборами сніг, та товстенький уже льодок. хочеться йти довго, без­кінечно, аби тільки від дихання підіймався пар, стояло над головою синє морозне небо, а ліс не закінчувався. після прогулянки зимовим лісом вечір удома здається не просто затишним, а чарівним. як гарно перевдягтися в ій одяг, ухопити обома руками чашку з кавою і присісти ближче до радіатора парового опалення. а за вікнами вечір уже майже змінився ніччю: над обрієм вид­но лише невеличку смугу, яка лишилася від сонячного кола. наступні кілька годин можна витратити на самого себе. можна почитати гарну книжку, можна підсісти до комп’ютера і стати на якийсь час ніндзя-черепашкою. а можна зробити щось корисне: наприклад, налагодити ста­рий радіоприймач або вигострити кухонні ножі.