Потрібно твір "життя- найвища цінність" будь ласка терміново дякую

Людське життя.. неповторне та звичне, радісне й сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин. люди, їх мільйони.. усі вони зовсім різні й чимось неповторні. вони, мов ті зорі на небі, що горять своєрідним світлом.  так, життя кожної людини - це стежина, устелена жовто-гарячими чорнобривцями, духмяними вишеньками, стежина з червоними та чорними тонами, як у пісні "два кольори" - «червоне - то любов, а чорне - то журба». бо й справді,кожне життя дається нам якоюсь дивовижною квіткою, яка вранці вмивається росою, зустрічаючи новий день, ніжно простягає руки-пелюстки до сонця, щоб захистило її від усього злого й недоброго, а ввечері тихо й сумовито складає свою голівку до матері-землі, сподіваючись наступного дня побачити цей світ кращим. стежина життя.. це по ній кожен має пройти гідно. але якою вона буде? і хочеться гукнути: «життя! ну зупинись хоч трішки! почекай хоч одну мить! візьми мене на свої крилечка й понеси ген-ген за небокрай, де люди у вічності живуть» .  важко розмірковувати про людське життя, адже це настільки багатогранне явище, що ніяких слів не вистачить, щоб розкрити його сутність. найвидатніші філософи в усі часи намагалися зробити це, проте, як на мене, найкраще це вдалося митцям, які за мови образів, звуків, фарб наближаються до розгадки великої таємниці життя. життя – найбільша цінність. саме тому настільки вражають випадки, коли людина свідомо приносить життя у дар іншим. так вчиняли герої-бійці підчас великої вітчизняної війни, а до них – герої українського народу, що боролися як могли за свободу та незалежність нашої батьківщини, право свого народу на самобутність, щасливе майбутнє свої дітей. життя видатних особистостей – митців, науковців, громадських діячів, вчителів, лікарів – це постійний, щоденний дар суспільству й людству в цілому. згадаємо марію та п’єра кюрі,вчених, які відкрили радіоактивність радію та полонію, та були першими добровільними жертвами опромінення, бо не відмовилися від експериментів, хоча й усвідомлювали небезпеку для свого здоров’я. 

1) превеликий:   пре - префікс велик - корінь ий - закінчення провесна: про - префікс весн - корінь а - закінчення  післясмак: після - префікс смак - корінь  нульове закінчення (але воно є) 2) чудовий: чуд - корінь ов - суфікс ий - закінчення лісовий: ліс - корінь ов - суфікс  ий -закінчення  дивний: див - корінь н - суфікс  ий - закінчення 3) підводний: під - префікс вод - корінь н - суфікс ий - закінчення перевезення:   пере - префікс вез - корінь енн - суфікс я - закінчення пресмішний: пре -префікс сміш - корінь н - суфікс ий - закінчення

Жив на світі ведмідь і звали його бурило і були в його два брати ярило і дурило ці ведмеді жили в селищі ведмедів і поводились як ми .одного дня ведмедям треба було йти на ярмарок й купити хліба й солі бурило з ярилом пішли а дурило залишився   адже не мав грошей і всеж був лінивий   .коли старші брати пішли він заліз на піч і з їв калач й заснув наснилась йому красуня-ведмедиця а він багатий. от проснувшись вирішив ведмідь намалювати ту саму карту яку йому дала та красуня ведмедиця для пошуку багатства от він намалював і відправився   в путь .по дорозі він зустрів гігантський дуб з широким дуплом. -ні це мені не снилось ! -вигукнув дурило й заліз в дупло . -здрімну трохи сили наберусь от і заснув .     прокинувшись пішов далі йде йде і знову натрапив на   дуб заліз в дупло й заснув . але спав довше ніж тоді .от знову проснувшись йшов й натрапив на третій дуб знову ляг да й заснув . та вже не просинався й спав вічно . а брати навіть не помітили що дурило немає й жили вдвох .