Потрібно добрати заголовок. багато грибів з явилось у лісі восени після дощу.ось білий гриб- найсмачніший з усіх грибів.а ось сімейство лисичок.дружно жовтіють вони під кущем.а це рожеві й голубі сироїжки, їх теж можна їсти.під березою ростуть підберезники.червоноголовці притулилися до осики.усі ці гриби їстівні.

заголовок   - осінній ліс.

заголовок -осінні гриби

 

сучасні школярі мають дуже напружений графік (загалом). деякі учні ставлять навчання на 5-10 місце, і тому є завдання не віднімає у них багато часу. тож, такий учень зранку прокидається, кидає щось в портфель, іде у школу. там проводить час на нецікавих уроках, приходить додому і "ву-аля"! купа вільного часу, гуляй хоч до ночі, адже не вчити уроки - це ж "круто". найгірше те , що в наш час таких учнів стає все більше.другий випадок - учні які відносяться до навчання, як до звичної справи, хоча не ставлять головною метою   навчатись краще, ніж зараз. проте навіть в такого учня робочий день достатньо напружений. прокинувся-школа-дім- робота- відпочинок. третій випадок - учень, який хоче навчатись краще, ніж зараз, хоча вже і є зразком для наслідування, учень, котрий робить усе, щоб дізнатись більше про ту чи іншу річ. в такої дитини робочий день вже дуже складний - прокинувся (іноді - повторювання завдання)-школа, уважне вислуховування всіх учителів (після чого відчувається значна втома)-дім-є завдання-вільний час.при чому в останніх двох випадках можна розглядати ще різноманітні побічні ланки, окрім "прокинувся-школа-дім-", проте, звернемо увагу на інше. в залежності від того, як учень розуміє предмет, він зробить є завдання швидше, або повільніше. тож, маємо: для початку, кожен із трьох типів учнів прокидається, складає речі до школи, чистить зуби, снідає, прямує в школу. там сидить на уроках, уважно (чи неуважно) слухає вчителів, обов"язковий шкільний ланч, знов уроки, потім дорога додому, дім, обід, чи підобідок,   є завдання, вільний час, вечеря, сон. проте довжина кожної ланки у кожного учня буде різною, і тому, їх довжини - обернено пропорційними, тобто: чим більше часу на є завдання - тим менше на відпочинок (вільний час), якщо ж взяти забагато вільного часу, то час на сон зменшиться і т. д.отже, робочий день сучасного школяра ( в переконливій більшості)

детальніше - на -

пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. на мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.  

  українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.

  багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.  

  у пейзажній пісенній ліриці змальована чарівна краса рідної природи: безмежні степи, зелені ліси, блакитні річки, золоті пшеничні лани. здавалося б звичайний краєвид, та дорогий для серця, він оживає в пісенних рядках:

під гаєм в'ється річенька,

мов скло вона блистить.

долиною зеленою,

кудись вона біжить.

  основне ж багатство рідної землі – український працелюбний народ, що заселяє її – про це теж розпові пісні.  

  в інших йдеться про нестримне кохання парубка до дівчини. вони яскраві на емоції та душевні переживання, які переповнюють їхні серця:

сопілочка калинова, ясенове денце

не сопілка тото грає, а любкове серце.

  як не згадати козацькі пісні, що охоплюють цілу епоху визвольної боротьби. у них майстерно оспівані події, час, неординарні поступки героїв. відображається заклик до боротьби за волю та краще майбутнє в багатьох із них.  

  молодою кров'ю полеглих синів скроплені стрілецькі пісні. вони є особливим прикладом мужності в нерівній боротьбі з численним ворогом.

  також у пісенній творчості неабияка роль відводиться материнській любові до своєї дитини, тузі за загиблим:

вернися, синку, додомоньку,

змию, зчешу головоньку.

  а перейнятися силою пісні багаті художні засоби: постійні епітети, символи, паралелізм, метафора, зменшено-пестливі слова. пісні стільки можуть розповісти про все, вони дуже різні, що, напевно, залишиться байдужою тільки супер черства людина. допоки ми їх знаємо чи співаємо -   пісні житимуть вічно, бо є частиною душі народу, тобто кожного з нас.