Текст казки а. свашенко "чотири доньки" (4 клас дпа 2014 к/р №7))

Це  по українськой

Зачин:   за давніх-давен, як свинки співали пісень, а мавпи тютюн жували, а кури його клювали, а качки: «кряк-кряк» примовляли,— якось усі птахи попросили сороку: — навчи нас, як вити гніздо. бо всім відомо, що сорока — майстер вити гнізда. зібрала вона всіх птахів і почала вчити. спершу принесла грязюки і зліпила кругленький млинець. основна частина: —      я вже знаю, як його робити,— сказала сова і полетіла геть. ось чому сови не навчилися робити кращих гнізд. після цього сорока взяла кілька хворостинок і сплела з них кругленький обідок. —      і я так зумію,— сказав горобець і полетів собі. відтоді горобці в'ють свої гнізда з хворостинок, хоч і роблять це абияк. потім сорока назбирала пуху та пір'я і вистелила гніздо. —      оце мені подобається! — вигукнув шпак і полетів геть. ось чому в шпаків так м'якенько вистелені гнізда. тим часом сорока робила своє. а нетерплячі птахи один за одним відлітали геть. зрештою залишилася біля сороки сама тільки горлиця. а їй не вистачало ні глузду, ні тями чогось навчитися. сидить і туркоче-торочить щось своє: —      тягни три трісочки, тягни три-и. сорока саме клала прутик. почула, що туркоче горлиця, і каже: —      не трісочки, а прутики, і не три, а й одного досить. горлиця ж торочить своє. нарешті озирнулася сорока і побачила, що біля неї немає нікого, крім  недотепи  горлиці. 

якщо б існувала машина часу і ми відправилися в минуле - довго би не протрималися . я так вважаю тому що людство теперішньго часу не витримає нагрузку минулого, де треба було вижити і це не так просто як могло здаватися.   хоча треба подумате яке минуле. секунда, хвилина, час, місяць, рік назад це теж минуле хоча це відбувалося не так давно. ми там були, нічого тяжкого. але якщо заглянути дуже далеко за 1000, 2000 років, не так то легко там . кожен день теба було невгамовно працювати щоб просто жити добре і щасливо. але звичайно не один негати в був ,було багато позитиву, люди вміли відчувати життя і зараз вміють звичайно, але не всі.