Звукобуквений аналіз слова-сьогодні

[с]-глух.согл.парн. [е]-не ударн.гл. [г]-зв.согл.парн. [о]-ударн.гл. [д]-согл.зв.парн. [н]-непарн.согл. [я]-гл.не уд. вроде так..

Двадцятьма чотирма, шестидесяти семи, п'ятидесяти шести, дев'носто чотирма, п’ ятьохсот сорока, двадцяти двум, шестистами десятьма, трьохстам дев’яноста, двумстам тридцяти, стома десятьма, восьмидесятьом дев’ ятьом, на чотиристах двадцятьох, сто сорок п’яти, стам сорокам п’ятьом, стома сороками п’ятьома, (у) стах сорока п’ятьох.Двадцятьма чотирьома, шестидесяти семи, п’ ятидесяти шести, дев’яноста чотирьома, п’ ятьохсот сорока, двадцяти двум, шестистами десятьма, трьохстам дев’яноста, двумстам тридцяти, стома десятьма, восьмидесятьом дев’ ятьом, на чотиристах двадцятьох, сто сорок п’яти, стам сорокам п’ятьом, стома сороками п’ятьома, (у) стах сорока п’ятьох.

1. Перетворити речення з відокремленими оз­наченнями на речення з невідокремленими.

1. Аж раптом заграє в ньому (Тарасові) якась ра­дісна сила, буйна і непокірна. 2. З хати вийшов дяк, простоволосий, червоний, в одній розірваній сорочці, і давненько гукав у бур'яни. 3. Сірі очі, трохи холодні і вже пригаслі, плавали на білках серед чер­воних жилок, і се його турбувало. 4. Аркадій Петро­вич одсунув шуфляду комоди і вийняв звідти акурат­но зложену блузу, вовняну, сіру... 5. Тут багато важить художньо-політичний образ рідного слова, утілений у конкретних мовних знаках україн­ської культури. 6. Маленька, кругленька, швидка й жвава, одягнена в зелене вбрання, між ви­соким зеленим житом — вона здавалася русалкою.

2. Перетворити речення з невідокремленими означен­нями на речення з відокремленими.

1. Посеред села на горі майдан, на майдані обне­сена зелено мальованим штахетом дерев'яна церков­ця. 2. Мимо церкви — великий курний шлях, з другого боку шляху поросла бур'янами «пустиня», на краю бур'янів необгороджена хата. 3. Добре опам'ятався тоді, як сидів щасливий і радісний з маленькою кни­жечкою у бур'яні, виспівуючи і вписуючи в неї слова колядки. 4. Гарна молодиця шинкарка Параска, оді­та в святкове серед будня, наміряла хлопцеві горілки і почала розпитувати, нащо горілка. 5. На роз­битих сідлом ногах став у дверях запорошений і впрі­лий Антоша. 6. Він йшов по свіжій вогкій од мочара траві, а сонце запалило зеленим вогнем кінський ща­вель і стовбури будяків.

3. Доповнити текст відокремленими прикладками.

1. Хлопець зітхнув, хотів щось сказати, далі мах­нув тільки рукою і пішов. 2. Минає рік. Батько й мати на панщині. 3. А бур'яни несходимі. 4. Видатні педагоги усвідомлювали значення рідної мови для виховання дитини. 5. Творчий геній Т. Шевченка вка­зував українській мові її майбутнє. 6. Гафійка увійшла до хати і притулила до печі замерзлі руки.

4. Визначити відокремлені члени речення.

І. 1. Кожний звук їх — веселий і сумний — Тобою повний і об тобі одній співає. 2. Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітами, вона (дівчина) й трохи не схожа була на селянок, часто запечених сонцем, високих, іноді дуже неповоротких дівчат. 3. Андрій Петрович, широкий у своїй блузі, як дзвін, вступив у столову. 4. В зшитку, розмережані й розфарбовані візерунками, були спи­сані пісні, щедрівки, псалми, що він бачив їх у си­ньому зшиткові у свого вчителя й хазяїна дяка. 5. В хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, з сивуватими, довгими вусами, з нужденним, білим ли­цем та смутними очима. 6. Він (Джеря) лежав лицем просто неба і дивився на темне небо, засіяне зорями, ніби чорне поле пшениці. 7. Ніжним і кри­цевим словом розбуджувала Леся Українка притлум­лений дух свого народу, окраденого царськими визис­кувачами й наглядачами, і — слідом за Тарасом Шев­ченком — поставила це слово на сторожі коло «рабів німих».