Твир -роздум у публицистичному стили на тему "мое життеве кредо "

Мое жизненное кредо и заключается в том, чтобы любыми доступными средствами, пусть относительными и ограниченными, осуществлять идеал свободного человеческого благоденствия. в этом смысле для нас должен иметь значение не только какой-нибудь один узко ограниченный социально- императив, но, собственно говоря, все социально- императивы, бывшие в прошлом или существующие в настоящем, постольку, поскольку в каждом из них не может не содержаться попытки относительного приближения к указанному пределу. 

Ще  з пелюшок   пам’ятаю свою бабуню ганну. вона завжди вставала з ліжка  після третіх півнів   та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося  на срібному блюдечку . але з часом це  стало їй у великій пригоді , адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. моя бабуня отримала професію,  набила руку   в своїй справі, тому її завжди шанували. навіть на пенсії вона ніколи  не била байдики . хоч  багато води сплило   з часів її молодості, любов до праці їй не втрачати  жаги до життя   до глибокої старості.

я маю багато друзів та приятелів. але сергій серед них є найкращим другом. ми живемо з ним в одному дворі та навчаємося в одному класі. на жаль, за однією партою ми з сергієм не сидимо. вчителі не дозволяють нам цього, щоб ми не не відволікали один одного на уроках.

у мого друга темне волосся, сірі очі. він дещо нижчий від мене зростом та худіший, хоча ми з ним однолітки. проте сергій має міцні руки та, взагалі, не скаржиться на силу та на спортивну форму.

ми дружимо з сергійком вже чотири роки. разом ми граємо у футбол та баскетбол. їздимо на велосипедах на річку та навіть там. також мій друг приходить до мене грати в комп'ютерні ігри, тому що у нього вдома комп'ютера немає. тут наши смаки різняться. сергій любить грати у віртуальні гонки, а мені до вподоби ігри-мандрівки. але це не стає на заваді нашій дружбі.

сергій добрий та веселий хлопець, жвавий та бадьорий. він будь-коли може поліпшити оточуючим його людям настрій своєю посмішкою чи жартами. мій друг також любить розповідати анекдоти та смішні історії.

сергій залишається добрим другом не лише в іграх, але й у біді. через це твір про справжнього друга я вирішив написати саме про сергія, а не про когось іншого. адже саме цей хлопець завжди є мені, і не тільки тоді, коли я прошу. часто сергійко сам бачить, що я сам не можу впоратися з чимось. тоді він сам спішить або дати корисну пораду.