Розповидь як диті працюють весною на полях и садах скопують засивають згрибають садять насиння

Зперших наших кроків батьки вчать нас любити природу та доглядати за нею. так приємно дивитись коли батьки разом зі своїми маленькими дітьми садять дерева біля будинку, сіють насіння квітів щоб було приємно потім дивитися на всю цю красу. або ж всією сім'єю садять на весні овочі, а потім восени разом збирають. кожна дитина, якщо її цього навчили з дитинства, прагне до праці на природі. я не раз бачила, як хлопчики та дівчатка осінню збирають в садах фрукти: яблука, груші, навіть в кожній школі вчителя разом з маленькими школяриками прибирають подвір'я згрібаючи листя. з таких дітей неодмінно виростуть виховані та трудолюбиві люди.

наша матуся – найкраща господиня. вона тримає наш дім у бездоганному порядку й дуже смачно готує. ми з сестрою інколи їй ємо, але керує процесом приготування завжди мати. але якось ми вирішили здивувати нашу неньку й приготувати власноруч її фірмову страву – млинці з сиром.

напередодні ми спостерегли, як швидко й вправно готує мати. тож ми були впевнені, що це не така вже й важка наука. на практиці все виявилося інакше.

просіявши борошно, ми взялися замішувати тісто. передовсім ми ретельно просіяли борошно та уважно перечитали рецепт. згідно із ним треба було перемішати борошно з яєчним білком, кефіром та цукром. яка тонка, виявляється, робота відмірювання точної ваги інгредієнтів! нам весь час доводилося додавати то кефіру, то борошна для необхідної консистенції. але ж у матері цей етап займав, мабуть, кілька хвилин.

врешті-решт нам вдалося підготувати тісто і ми почали випікання. невеличкими порціями ми наливали тісто на пательню, яку ми попередньо змастили олією. щоб тонко й рівномірно розлити рідину на пательню млинців, що й соромно подавати. але трохи набивши руку, ми випекли гору млинчиків.

найлегше залишилося на останок. ми підсолодили сир та загорнули його у млинці. подавали ми їх на святковій тарелі з медом та варенням. мати була в захваті від нашої витівки. але вона й досі не знає, скільки яєчок ми розбили марно, яких зусиль нам коштувало прибрати кухню після наших кулінарних експериментів!

Відповідь: Україна... Моя рідна країна, земля наших батьків, на якій нам судилося

народитися і жити, яка стала для всіх нас Батьківщиною. Велична і трагічна

історія нашої країни. Здавна численні завойовники приходили на нашу

прекрасну, багату землю, щоб загарбати нас й поневолити український

народ.

Народні пісні, думи, перекази донесли до нас правду про давні героїчні

і сумні часи, коли славні козаки-запорожці боронили волю народу, священні

землі рідної землі. Тривалий час Україна, втративши незалежність, стогнала

під ярмом поневолювачів. Але тліла в народі під попелом неволі «іскра

вогню», невмирущим виявився нескорений дух, прагнення до свободи. Можеш вибрать менше)

Пояснення: