Завдання 2. Утворіть від запропонованих слів спільнокореневі прислівники. Поясніть їхній правопис. (150 ХР): Зима, літо, вечір, тихий, далекий, перший, друге, шостий, мій, своє.

Слова, що пишуться разом із часткою не:
 Неволити, нездужати,непокоїтись,непритомніти, недочувати, недобачати. 
 Буква ґ пишеться в словах: 
 аґрус, аґу, варґа, ґава, ґазда, ґалаґан, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґеґотати, ґедзь, ґелґотати, ґелґати, ґерґелі, ґердан, ґерлиґа, ґніт, ґоґель- моґель, ґречний, ґрунт, ґудзик, дзиґа  
Апостроф НЕ ПИШЕМО:
дзвякнути, духмяний, тьмяний, мавпячий, морквяний, святкувати, медвяний, рутвяний, різдвяний, різьбяр, тьмяний.  
Подвоєння:
благословенний, блаженний, вогненний, священний, мерзенний, окаянний, притаманний, натхнення, смиренний, достеменний, старанний
Але: священик
Казна, хтозна, будь, не будь - дефіс ставить не забудь

Трава вистрілює зеленими листками,

Всміхаються бруньки рожеві бузини,

З-за хмари сонечко несміло виглядає

Й цілує квітів перших пелюстки.

Весна приходить, як завжди раптово,

Підвладні чарам будь-які літа,

А від туману жовтого кизилу

Бентежний подив й камінь відчува...

Чому ж мене проникно не тривожить

Вже крик у небі сірих журавлів

І шурхіт крил качиних в перельоті?

Невже цвіт юності назавжди облетів?

Чом хмари чорні повняться громами,

І обрій тьмяно мріє вдалині?

Невже це осені холодної обійми

Прилинули до мене навесні?

А повів ніжний холодом проймає,

А птаха посвист, наче неживий.

Чому вже струни серця не торкає

Цей клич природи чистий, молодий?

Згасає думка в світлому осонні,

Всесильна слабість тіло огорта.

Невже чиясь невиразна уява

І цю весну у мене відбира?...