Добрати до слова зелень спилнокореневих яки належать до инших частин мови

Зелений, зелененький, зеленіти, зелено.

Зелений,  зеленуватий, зеленіти, зеленіючий, позеленівши, зелено.

Моя родина дуже бережливо відноситься до речей, пов’язаних з історією нашого роду. так, з покоління в покоління предмети інтер’єру, особливі речі та фотографії. завдяки такої традиції я дуже добре знаю біографію моїх предків. так, мені відомо, що бабуся моєї бабусі була відомим у полтаві лікарем. до неї приїжджали із різних кутків країни. під час великої вітчизняної війни вона була головним лікарем у військовій лікарні та врятувала багато наших співвітчизників. були випадки, коли вона залишалась у лікарні на троє, четверо діб, іноді без сну та їжи. колеги дуже поважали її, тому що вона завжди оточуючим.  після війни в неї народилась донька – моя бабуся, яка через тридцять років також стала відомою в медицині людиною. вона стала хірургом-кардіологом і щоденно рятує хворих. по матусиній лінії в нас усі лікарі. мій дідусь родом з донеччини він ріс у родині шахтарів. його батько загинув у 1942 році під сталінградом разом зі старшим братом. з дванадцяти років він мусив піти працювати, щоб якось матусі, в якої на руках залишилося ще троє дітей. дідусь був самим старшим та пішов працювати у шахті. усе життя він мріяв стати авіаконструктором і після закінчення школи пішов навчатись в авіаційний інститут м. києва. мій дідусь дуже цілеспрямована людина, що звикла досягати у житті високих цілей. зараз він на пенсії, але залишається дуже активним і я часто звертаюсь до нього, коли мені потрібна при виконанні складних завдань. знати історію своєї родини дуже важливо – тільки так ми можемо виховувати в своїх дітях повагу та любов до близьких. крім того, народження сімейних традицій та їх зберігання отримати почуття кріпкої великої родини. саме з таких історій ми починаємо дивитися на життя по-іншому. адже не дарма говорять, що людина без минулого не може мати майбутнього! (міста і професії зміниш, я скинула з інтернета)

1. Робота у Марусі аж кипіла в руках.

2. Комарів на болоті — аж кишить.

3. "Що тут за вавилонське стовпотворіння?" — роздратовано в дід.

4. Особливістю Миколи було те, що він завжди міг вийти сухим із води.

5. Професійний детектив будь-кого може вивести на чисту воду.

6. Не тягни, люба, з хлопцем: одразу бери бика за рога.

7. Я усього лише намалювала батьків портрет, а він уже мені дав березової каші.

8. У новій компанії я відчувала себе зайвою: ватажок вовком дивився на мене.

9. Не заговорюй мені зуби, дівчисько, я не для того прийшов!

10. Я їй кажу, що Іван не прав, а вона мені знову за рибу гроші.

11. І все-то тобі, друже, не щастить: то одна неприємність, то інша. Постійно ти з-під ринви на дощ потрапляєш!

12. Та не хвилюйся ти так за нього. Все одно живе як у Бога за дверима.

13. Та нічого ти мені не зробиш: кишка коротка!

14. Я йому так на горіхи дала, що бідолага накивав п'ятами ад до самої зупинки!

15. А Олеся була така гарна та доглянута, що про таких кажуть "кров з молоком".

16. Та куди ти лізеш? В тебе і без мене проблем — кури не клюють.

17. Та так вже він зі мною нечесно поводиться, що аж руки опускаються.

18. Сашко у нашій команді був наче п'яте колесо до воза.

19. Мудрець тяжко зітхнув і підняв очі: "Та вже багато десятеліть я ряст топчу, смертю мене не залякаєш."

20. "Котися звідси хоч до чорта на болото! — кричав дід Іван. — Дурень! Хома невірний!"

21. "Ти диви ла Марічка, показуючи пальцем на хлопців, — стоять, зуби шкірять на нас. Бовдури."

22. Оксана емоційно замахала руками і затрещала: "І тільки вони зібрались цілуватися, як тут з кімнати, як Пилип з конопель, вискочив її брат!"

23. Що ж ти така нездара, Олено? Все в тебе через пень-колоду.

24. Побачивши вчительку, що виходила з кабінету, Данило швидко скорчив Лазаря. "Аби тільки з уроків відпустила!"

25. Тільки-но я вийшла на вулицю, як на мене, як сніг на голову, наскочив Андрій.