Текст-розповидь про "березы на весни"

Навесні навесні білокора красуня береза починає зеленіти однією з перших.вона ніби прокидається після довгого зимового сну .її тонкі гілки вкриваються зеленими ніжними листочками. вони маленкі схожі на сердечка.у цей час н березы з*являються пухнасті сережки.під впливом сонячного тепла по березовому стовбуру починаэ текти сік . поставь лучшее решение

Відповідь:

Творчість кожного митця невіддільна від часу, на який вона припадає. У ній так чи інакше залишить свій відбиток історія, суспільні, політичні чи громадські чинники, ну і звісно, особисті переживання. Кохання, щастя, любов чи біль, смуток, обов»язково залишиться у творчості людини.

Перечитуючи вірші видатної української поетеси Лесі Українки, невільно починаєш вникати у чарівний світ творчості, відчуваючи всі переживання і кожен дотик кохання чи розчарування у житті цієї, на вигляд слабкої, але в душі безмежно сильної жінки.

Леся Українка, а в житті Лариса Петрівна Косач, народилась на Волині, серед чудової, недоторканої природи, синіх озер і піднебесних борів. Мати – відома письменниця Олена Пчілка. У родині завжди шанувались народні звичаї, традиції, панувала творча атмосфера. Саме це і стало поштовхом для маленької Лариси, почати творити. Ще с самого дитинства вірші дівчинки вирізнялись своїми серйозними думками і висловами.

Хвороба, яка застала письменницю у ранні роки, залишила значний відбиток у житті і творчості письменниці. Доля розпорядилась так, що наділила Лесю дивовижними здібностями, та в той же час змусила щоденно, великими муками боротись за своє життя. Під час свята Водохреща, дівчинка загралась, і не помітила, як промочила ноги. Саме це і стало початком жахливої хвороби – туберкульоз кісток, а потім легень і нирок.

Проживши всього сорок два роки, поетеса залишила незабутній скарб, гордість українського народу – свої вірші. Не тільки українці, а й весь світ вічно будуть пам`ятати цю сильну духом жінку.

Пояснення:

Народна мудрість попереджує: язик мій – ворог мій. адже запросто можна опинитися в неприємній ситуації лише через те, що вчасно не промовчав. річ у тім, що існують певні теми, при обговоренні яких краще змовчати або ж висловлюватися дуже стримано.  отже, тримай язик за зубами, коли йдеться про: ·                родину.  ніколи не критикуй близьких співбесідника. рідні – це люди, які залишаються назавжди, а от друзі в такому випадку виявляються тимчасовими. ·                національність.  необережне висловлювання щодо іості є образливим. ти не можеш знати напевне, що в і товариша немає росіян, болгар, молдован тощо. тож добре поміркуй, перш ніж  переповідати анекдот, у якому висміюються інші народи. ·                уподобання.  пам’ятаєш приказку: на колір і смак товариш не всяк? кожен має право    на особисті вподобання. і якщо ці смаки з твоїми не збігаються, то зовсім не означає, що вони неправильні. це просто інші вподобання. ·                розумові здібності.  хтось погано читає, але добре рахує, хтось пише з помилками, проте гарно співає, комусь складно висловити думку, та запросто щось полагодити. усі маємо різні здібності, які роблять нас неповторними, але в жодному разі не кращими за інших