Будь-ласка складіть текст на тему: осінь у моєму місті! потрібно на сьогодні будь-ласка напишіть буду дуже вдячна зарані !

ще вчора сонечко гріло по-літньому. а сьогоднівночі до мого міста непомітно вступила чарівниця-осінь.

виглянула я у вікно — і не впізнала трьох братівосокорів, що ростуть у дворі. у їхні буйні зелені крони осінь вже де-не-де вплела пасма жовтого листя.молода берізка опустила додолу довгі коси-віти. авітер чеше, чеше їх, заспокоюючи красуню. не сумуй,що незабаром опаде твоє листя.

прийде весна — і на місці опалого листочка виростуть нові, молоді пагінці.

ще пишніше розквітне твоя врода.

кожний новий ранок зустрічає мене по-іншому: то загорне у густий туман, то сипне за комір кількахолодних краплинок осіннього дощу, то збадьоритьпрозорою прохолодою. а інколи розщедриться ранок і зустріне свіжовимитим сонечком, скісні промені якого під самі повіки, ніби просять пробачення за своїх сердитих побратимів…

я люблю осінь за її тихий смуток, що щемом озивається в серці, за важкі кетяги горобини, за срібні нитки бабиного літа, що дарують нам окрайчик літньоготепла, за шерхіт опалого листя, який заспокоює отойщем у серці.

у садочках пахнуть достиглі яблука викохані щедрим літнім сонцем, вони вже не в змозі втриматисяна гілці, голосно гупають з віт, проливаючись липкимсоком у холодну траву.

— “не сумуй, — каже мені жовта гілка за вікном. —мине осінь, пройде зима. пора згасання зміниться порою цвітіння”.

і я не сумую, бо про це мене просила сама осінь сьогодні вночі. осінь, що завітала до мого міста.

Навіщо потрібні бібліотеки? таким питання в наш час , мабуть, більшість школярів і студентів. з розвитком всесвітньої мережі інтернет по логіці речей бібліотеки мають втрачати популярність.в інтернеті зараз є практично будь-який твір і заставляти йти себе в бібліотеку і там готуватись чи брати книжку додому почитати не має змісту. насправді це не так. коли ми вчитились, то інтеренет як і мобільні телефони був на зорі розвитку. важко передати ту атмосферу, яка панувала в бібліотеці. ті звуки перегортання карточок і писанини в зошиті надовго закарбувалися в пам’яті. а також строга бібліотекарка, яка терпіти не могла шум в залі.а сучасна молодь в курсі, що при читанні книжки запам’ятовується на 40% більше інформації чим читання з монітора? звичайно, якщо є можливість видрукувати найдений в інтернеті матеріал, то похід в бібліотеку стає зовсім безглуздим ділом. але ми радимо, поки ви навчаєтесь хоч разок відвідати бібліотеку. тим більше з таким швидким прогресом вони можуть точно зникнути. хоча ми все-таки маємо надію, що і бібліотеки почнуть призвичаюватись до сучасних реалій життя і відповідно йти в ногу з часом.а ви відвідуєте бібліотеки?

Мила  дівчина  -  господиня  мила  вікна; ходи,  грицю, до роботи  -  він знає всі  ходи  й виходи; дати  перцю  -  «день за днем, вони вже звуться  -  дати»  (ліна костенко); зелені  сади  -  сади  картоплю; ідуть  літа  -  «літа  орел,  літа  сизий…»  (нар. тв.); бойовий  клич  -  клич  друзів додому; рідний  край  -  край  хліб но­жем; знання кількох  мов  -  мов  сонний.ето омоформы