Спільнокореневі слова до слова птах

Пташка, пташечка, пташки, пташиний, пташенятко

Птахоферма. 

ответтільки листопад вміє по-справжньому закрутити людям голову. листя так граціозно кружляє: тихо опускається з високих гіллячок на холодну землю. який же прекрасний цей пізній осінній вальс! неймовірна краса!

цей чудесний останній місяць осені сповіщає нам про наближення холодів. кожен листочок, кожне стебельце чи кора дерева ніби натякають, що скоро все засніжить красуня зима. вона вкриє білосніжною одежею ліси та діброви, луги та поля, подвір’я та сади. а останні – в листопаді по-особливому ошатні.

вони, такі причепурені, "вичесані”, охайно прибрані дбайливими господарями, чекають перших морозів з величезним нетерпінням. всі вправні газди чи газдині ще за теплої сонячної погоди підготували їх до зими.

урожай вже зібрано та посортовано, дехто вже навіть встиг поласувати стиглими яблучками чи соковитими грушками, опале листя вправно зібране, сухе гілля вже давно перетліло на вогні. як для мене, то саме ця картина є найбажанішою за весь осінній період.

люблю пройтися по саду, особливо в останні дні осені, коли кожен порив вітру, кожне рухання деревця нагадує про те, що попереду час, коли ми будемо насолоджуватися кучугурами снігу, спостерігати за вікном снігові замеліті та хурделиці, відпочивати від осінньо-садових робіт, насолоджуватися садовими осені. з нетерпінням чекаю цієї пори, а зараз я, як і сотні тисяч любителів природи насолоджуюся прекрасною листопадовою дниною.

(на вибір )

объяснение:

одного літнього дня весь час йшов дощ, точніше була злива з вітром, громом та блискавкою. у нас удома вимкнули струм, тож не працювали ані комп’ютер, ані телевізор, навіть музику не можна було слухати, ще й довелося вимкнути мобільний телефон. я був сам дома, і мені стало сумно, бо я не міг просто поговорити з кимось. мій настрій зіпсувався вкрай. у кімнаті було темно через дощ, і навіть книжку не можна було читати…

я підійшов до вікна, за яким лютувала буря. яким яскравим стає листя, обмите дощовою водою! а от квіти в саду зовсім не бояться зливи – вони хиляться від вітру, який тріпає їхні красиві бутони, але з радістю п’ють свіжу вологу. величезні краплі радісно вдаряються об землю, створюючи бульбашки, а вздовж дому вже течуть річки…

поступово гроза минула, вітер вщух, а дощ усе не закінчувався. тоді я відкрив кватирку і вслухався в його рівномірний шум. мені подобається звук дощу, він є розслабитися й відпочити. звук різниться залежно від того, куди краплі. дощ ніжно шелестить по листю дерев, настирливо стукає в металеві дахи, весело дзвенить об калюжі. той літній дощ поступово вщухав, а я все не міг відірватися від вікна…

незабаром дощ зовсім перестав . коли я вийшов надвір , я  побачив незрівнянну картину - на молодій яблуні тріпотів сріблистий листочок. меркле сонячне проміння переливалося на крапельках , мов діамант . одна за одною краплі стікали на землю . згодом залишилася тільки одна.  з великою зацікавленістю   я побачив в ній  своє відображення .

з-за хмар з*явилось сонце . від дощу не було ані сліду.