Ми-люди двадцять першого століття, і як ніхто інший знаємо, що у наш час дуже важливо бути корисним для .саме тому, ми прагнемо здобутм гідну освіту, а згодом і прекрасну роботу. та, все ж таки, є одне але. кожна людина маю мати авторитет, адже це головна запорука успіху.
Киларджиева Диана440
18.07.2020
Колись гуляючи у лісі я наткнулася на лисеня. воно було гарне і водночас загадкове. я спокійно підійшла до нього. але він не злякався. із свого портфеля я дістала шматочок мяса і дала лисеняті. потім я відійшла від нього щоб воно спокійно поїло. воно таке, ну таке гарне. риженьке із білим накінечником хвоста лисеня мало доволі гарну "мордочку". чудовий носик, а ці прекрасні "вусики" як в котика. поївши мале підійшло до мене, потерлося об мої ноги. -- ти довго будеш там? -- сказала мама яка щойно вийшла з хати шукати мене. лисеня злякалося і непомітно побігло у лісові хащі. цю історію я розповіла мамі за вечерею. вона сказала що я вчинила правильно з риженьким дитинчам.
Поликарпова-Мазурова
18.07.2020
Оціни, я старалась! буа рада ! осінні пасмурні дні часто дощами. сіре важке небо сумно плаче за літнім лагідним сонцем. дощ дрібно сіє свої срібні краплинки, що танцюють блюз. вологою перенасичене повітря і земля. пожовклі трави низько нахилилися від важких крапель дощу. він вистукує свої мелодії на моєму підвіконні, на даху і я цілий день слухаю цю музику осені. листя вже давно зірвав вітер з дерев, воно лежить рудим м’яким килимом у саду.мокрі тонкі віти шкребуться у моє вікно. а дощ все ллє і ллє безперестанку утворюючи велетенські калюжі і струмки.