Добери до поданих слів якомога більше таких, що називають ознаки: небо, увага, хмари, рік, кущ, місяць. наприклад хмари: білі, цікаві))

Небо   чисте, голубе, яскраве,блакитне,. увага сконцентрована, сосереджена, хмари   легенькі, пухнасті, нависні. рік високосний, щедрий, родючий, найкращий, цікавий. кущ     великий, квітучий, запашний, медоносний.плодоносний. місяць   повний, великий, місячний.

Лист для діда мороза любий діду морозе! пише тобі дівчинка на ім’я катя. у цьому році я вела себе майже відмінно. ну, це якщо не враховувати ту бійку з валерою. ну і що? а він перший почав! нічого було мені мишу в портфель підкладати! ти не подумай, я тварин люблю, мені батьки навіть на день народження собаку подарували. я назвала його гризлом. ну це окрема історія з погризеними туфлями. я не хотіла рвати валері штани, то ненавмисно. я просто не розрахувала сили. ну хто винен, що тато хотів хлопчика, а народилася я, і він, не духом, віддав мене у спортивну школу займатися боксом. і синця я не хотіла валерчику ставити. він просто повільно увертався, от і потрапило його око в зону атаки. любий дідусю! ну, хоч я в не винна у цій бійці, ти все одно попроси пробачення у нього від мого імені. і подаруй йому гарну іграшку.а ще попроси пробачення від мого імені у оленки. вона, правда, зміючка, але все одно заслуговує на подарунок під ялинку. ну просто там як ситуація склалася. на контрольній оленка не давала мені списувати, а мені що ж, двійку додому нести? вона сама винна, що так жаднічала. от якби не жаднічала, пішла б додому з двома косичками. а так одну прийшлося ліквідувати. ну це ненавмисно! просто в стані афекту я себе не контролюю. ну так вийшло! дідусю, ти на мене не ображаєшся? я ж уже веду себе я як по струночці ходжу! таткові виховні методи про себе знати! іноді я на уроках сидіти навіть не можу, тільки стою. і ще прохання! дідусю, забери у татка отого рємня. він йому зовсім не личить, та й боляче б’ється. не треба мені подарунків під ялинку, поклади їх краще тим, кого я образила. так буде краще. і мене совість не гризтиме.

Родина - це найцінніше, що в нас є. я пишаюся своїми батьками, бо вони змогли виховати в мені справжню людину. ще прищеплині з дитинства моральні цінності, мені зараз приймати правильні рішення. якщо в мене виникають проблему стосовно будь-чого, то я завжди могу порадитися з батьками, я знаю, що завжди захищена дорослими, тому   впевнена в собі й легко можу зробити правильний, усвідомлений, націлений на успіх  вибір.   але якщо замислитися над цим питанням, то помітиш, що не всі мають родину та  не в кожного є та необхідна підтримка, що є жити. це дуже сумно, але я вважаю, що люди, які виховані батьками, повинні цінувати їх, та їншим. в такому разі, взає необхідна, адже кожен повинен почуватися захищеним і  потрібним