Найбільше я б хотів слухати оратора, який вміло аргументує свою думку, наводячи приклади, життєві історії тощо. також того, який би вмів довести думку до логічного завершення, а не залишив її на пів дороги. справжній оратор - це той, що знає про що говорить, а не поверхнево вивчає тему. його приємно слухати, за ним приємно споглядати.
Vitalik6928
03.09.2020
Оксано, ким ти хочеш стати, коли закінчиш школу? - заитав в учениці 11 класу директор іван васильович. - я дуже хочу піти навчатися до медицинської академії і в майбутньому стати лікарем. - відповіла оксана. - а чому саме лікарем? і яким лікарем? - знов запитав директор, - чи ти ще не визначилася? - звісно ж визначилася. - відповіла дівчина. - я хочу стати лікарем-педіатром. я дуже люблю дітей, вмію знаходити з ними спільну мову. - але може тобі піти вчитися на вчителя? або вихователя в дитячий садок? там також потрібно знаходити з дітками спільну мову? - посміхнувся директор, - чому саме лікарем? - бо я не тільки люблю дітей. я ще дуже хочу, щоб усі діти були здорові. - червоніючи, відповіла оксана. - я обов'язково вивчуся на лікаря, я буду всім дітям, ліувати їх. і, якщо я буду старанно виконувати свої обов'язки, то з мене вийде добрий лікар, я в цьому впевнена.
preida-2
03.09.2020
Ялюблю своє місто.воно приваблює мене в різні пори року.і весною,коли приємно дихати чистим, свіжим повітрям.і влітку коли бушує квітуча зелень.і восени ,коли сяє золотим вбранням.а взимку воно схоже на палац сніжної королеви.білосніжною ковдрою вкрила зима все навколо.все навколо стало білим.дерева вдяглись у вишете діамантами вбрання.стоять вони зачаровані .білий пух сиплеться з неба і падає на землю,засипаючи білою пеленою.вулиці нашого міста побіліли,будинки сали схожі на крижані палаци.іній на деревах переливається під світлом сонця.зима снесла свої зміни.скізь чути дзвінкий сміх дітей,що грають у сніжки ,катаються на ковзанах,лижах,санчатах.із зимою приходять веселі свята. приємно блукати по засніженим вулицям міста,коли малесенькі сніжинки лягають,як пух на твої долоні .