Українці з великої літери чи з маленької

Українці з   маленької літери 

Українці пишеться з маленької, україна - з великої

1. мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася  2..таке це літо золоте, що забуваються жалі. 3. роби так, щоб після тебе перероблять не довелось 4.юносте люба, куди б не пішов я, всюди твоя йде зі мною краса! 5.десь шумлять дощі осінні, і вітри лютують, а у нас на україні літечко літує 6..вертається віра й покута і плодом на кроні важніє, і пружиться юне коріння.. 7.тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять в нічній прохолоді  8.коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога  9.надіє! надіє о хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? 10.хай лягають зморшки на обличчя і все вище тисне кров моя, юності в вітчизни я позичу і пісень позичу в солов'я 

Був в одному селі один хлопчик іван і одного разу він зламов гілку на дереві. а ще внього були два брати васько та дмитро.коли ж брати взнають ма не мама накаже. а щож тут о чикувати   прийшли брати тай кажуть це ти гілку зламав так але я більше небуду не кажіть юудьласка матері вона ж мене посварить.кажуть брати ми ж такі самі були ми ми зараз принесем фарбу і закрасиму вітку а саму вітку викинем зрозумів так зкакзав я.і ми змоїми братами пішли додому.і вітоді там виросла дуже красиве дерево!