Потрібно скласти речення зі словами- по українськи, віч на віч, до щенту, не впинно. будь ласка і!

Він  невпинно  робить свою роботу. ми  зустрілися  віч на віч з  ворогом. дощенту  зламана  машина. він  розмовляє,  чисто  по-українськи.

Мова - цілюще народне джерело  "мова - цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги, той не матиме успіху", - писав в. сухомлинський. цуратися рідної мови або погано знати її - невибачна помилка. мова - це те, що не тільки об'єднує наш народ, але й зв'язує наших славетних предків з нами, далекими нащадками. без мови не буде народу - буде тільки купа окремих людей. мова, традиції, історія - це безцінне багатство нашого народу. тому той, хто відмовляється від цього багатства, приречений бути духовно убогим, бездуховним, неповноцінним.

Ось на календарі вже й перше грудня. закінчилася осінь - впало листя з дерев, відлетіли в теплі краї птахи. с кожним днем стає все холодніше. вперше калюжі на асфальті скувало міцною кригою. сіре небо похмуро дивиться згори, сонця зовсім не видно. природа завмерла в очікуванні першого снігу.час від часу підіймається сильний вітер, боляче б’є в обличчя. ми відчуваємо морозний подих зими. лісові звірі поховалися в теплих норах. вуличні коти та собаки відростили довшу та більш пухнасту шерстку та, настовбурчившись, линуть до теплих місць. лише невгамовні горобці весело літають та скачуть, мабуть, щоб зігрітися. люди закуталися у в’язані шарфи, вони поспішають сховатися з холодної вулиці в затишні домівки. трапляються і ясні морозні дні. довгі тіні від голих дерев вигадливо розкреслюють асфальт. вітер швидко ганяє хмари по небу. та все одно на вулиці холодно й незатишно. усі чекають на сніг. він – справжня прикраса зими, що скрашує й холод, і короткі сірі дні. скоро сніг укриє пухкою сяючою ковдрою з мільярду алмазів і землю, і дерева, і стріхи домів. буде красиво та весело. а поки ще зима лише почалася, і всі її приємності ще попереду.