Іть)будь-ласка твір -опис місцевості міста львова(у художньому стилі)

Ми дуже любимо наше рідне місто і вивчаємо його історію. українською мовою воно зветься львів, польською — lwow, латинською — leopolis, німецькою — lemberg.львів знаходиться на заході україни, і його населення складає близько 735 тисяч чоловік.місто розташоване на річці, на відстані близько 80 км. від межі з польщею.перші письмові згадки про наше місто відносяться до 1256 року. воно засноване королем, і назване на честь його сина льва даниловича. історичний центр міста внесений до списку всесвітньої спадщини юнеско.на території нашого міста є дуже відомі львівське плато, горбисте розточчя, давидова гряда, низовинне грядисте побужжя, львівська низовина по боках долини річки полтави.наше місто побудоване на схилах, а його найвища точка — курган високий замок. діти дуже люблять гратися поблизу нього.загальновідомий факт, що історично львів будувався поблизу річки, але в xix столітті її пустили через головний міський водостік (що проходить зараз під проспектами шевченко, свободи і чорновола).через місто також проходить лінія головного європейського водо розділу, який розділяє річки ійського і чорноморського басейнів (відповідно, західного бугу і дністра).львів є важливим культурним центром. тут працює п'ять театрів, філармонія, близько 40 кінотеатрів, цирк, 12 крупних музеїв, більше 350 бібліотек. і більшості учнів ніколи нудьгувати на канікулах, тому що в нашому місті завжди можливо розважитися або відвідати цікаві історичні місця. до львова часто приїжджають діти і дорослі з інших міст, або країн помилуватися незвичайно красивим українським містом, у якого є цікаві традиції.по-перше це «день міста» — святкування роковин заснування львова. за умовну дату заснування береться 1256 р. (коли про це була перша відома письмова згадка). святкується цей день у вересні або в травні: 29-30 вересня 2006 р. широко святкувалися 750-ті роковини львова, в 2007 році «день міста» святкувався 6 травня.у нас також є «день прапора» (3 квітня). цього дня в 1990 р. на міській ратуші львова, в першому серед міст україни, був піднятий сучасний прапор україни.якщо у вас поганий настрій, або забагато думок — прогуляйтесь вулицями міста, які зачарують вас своєю красою і неповторністю. багато з них збереглися протягом століть. відомо, що тоді будівлі споруджувались за замовленням багатої знаті і заможних купців, оскільки ділянки були дуже дорогими. платився податок від кількості вікон на головному фасаді будівлі. це наклало свій відбиток на архітектурний вигляд будівель: більшість будинків побудовані на вузьких, витягнутих вглибину ділянках, із головної будівлі, внутрішнього двору і флігеля. фасади будинків здебільшого тривіконні. до xvi ст. перші поверхи будинків мали криті галереї. підвали виходили за лінію фасаду під теперішній тротуар і мали вхід з вулиці. нумерації будинків не було. кожна кам'яничка мала назву від прізвища власника або за елементами декоративного оформлення фасаду: «під левом», «під оленем», «кам'яниця лукашевичів». кожен будинок вартий уваги, кожен має свою історію. щоб її узнати-треба просто завітати до гостинного українського міста львова!  

  у лісі жив жадібний вовк . одного разу раптом у його хатини попадається кінь з возом , великий да сильний, ніякого звіра не боїться. він віз багато курей . вовк як побачив багато курей , так у нього в животі все завирувало . йому так сильно захотілося покуштувати курочки , аж слинки потекли. задумався вовк , як би вкрасти смачненьку курочку. бачить, ледве-ледве біжить лисиця , вовк підбіг до лисиці і питає: лисонька - лисиця хочеш добре покуштувати ?     а лисиця йому відповідає: дуже хочу, вже дві доби нічого на язичку не було. ти мене погодуєш ?     а вовк їй у відповідь : тільки ти кумушка повинна мені . он бачиш, біля моєї хатини кінь з возами стоїть, а на возі багато смачненького лежить. ти зараз відвернеш коня , а я стягну з воза дві курочки і тоді ми з тобою наїмося до пуза .  - добре ! - відповідає лисиця. а як я коня відверну ?     ну ти ж хитра кумушка придумай що небудь .  лисиця трохи подумала і підійшла до коня і каже: - здорово, кінь!     глянув кінь на лисицю і подумав: «це мені не товариш» , - і відповідає: - доброго здоров'я !   запитує лисиця коня : - а куди ти прямуєш ? - та так, в село курочок везу . - і я туди ж , давай будемо разом іти . - що ж, давай! - мовив кінь .    ось і пішли вони вдвох. ідуть і розмовляють . лисиця так заговорила коня , що кінь навіть не помітив, як лисиця зникла. а поки кінь з лисицею йшли і розмовляли, вовк курочок потихеньку і стягнув з воза і зник у глибокому лісі . наївся до сита і спати увалився під горбок . навіть лисиці нічого не залишив. коли лисиця кинулася, то ні вовка не курочок поруч не було. подумала лисиця: « обдурив вовк , що ж робити ? їсти та хочеться ». і вирішила лисиця йти до його хатини, прийшла, а в хатині ні кого не виявилося, тоді лисиця села біля хатини і стала чекати вовка , що б провчити його так , як він провчив її . а вовк тим часом виспався , зголоднів і побрів додому. підійшов до своєї хатини і побачив, що там сидить лисиця. лисиця вовку : - «що куме зголоднів ? ». вовк , як ні в чому не бувало : - «звичайно , дуже їсти хочеться ».      лисиця йому говорить, а я знаю де можна взяти дуже багато курочок . там за лісом є село і в цьому селі є курник, де живуть дуже - дуже багато курочок. і лисиця облизуючись , почала розповідати , як можна дістатися до села . ти, вовк , підеш перший , а я за тобою . так вовк і зробив , дійшов до села заліз в курник і тільки хотів схопити курочку , як на нього хто -то накинувся і давай його бити качалками з боків. їли ноги забрав від туди . а лисиця стояла за деревом і посміхалася : « так тобі й треба, навік запам'ятаєш , що красти і обманювати дуже погано».не розводь усок на чужій шматок! і з розумом красти - біди не минути. того не беруть, чого в руки не .

Добрий день! -добрий день! -чим я можу вам ? -я хочу придбати у вас книгу, щось із фантастики. -а детальніше? -так. як ви ставитесь до творів миколи васильовича гоголя? -о, я дуже полюбляю його твори. -я можу вам порекомендувати збірку його творів під назвою «вечори на хуторі близь диканьки» -о, дякую. думаю це те що я хотіла. -так, звісно. дуже вдалий вибір. з вас 23 гривні. -ось візьміть. здачі не потрібно. -дякую. заходьте ще! -гаразд. до побачення! -до побачення!   вот такой диалог