Текст-размышление на тему "для чего нужны библиотеки"

Хочется надеяться, что библиотека будет существовать всегда. ведь несмотря на обилие интернета в нашей жизни, наиболее достоверную информацию и более глубокие знания можно получить только в стенах библиотеки. а лично для меня библиотека - это приятная возможность встречи с любимыми книгами, возможность открыть для себя что-то новое и, конечно, весьма познавательное общение с библиотекарями. ведь как говорил н.рерих "библиотекарь - первый вестник красоты и знания."

Форми одного і того ж іменника відрізняються один від одного закінченнями (шапка, шапки, шапці, шапку, шапкою, про шапку; шапки, шапок - нульове закінчення, шапок, шапки, шапками, про шапках).  у 10 разносклоняемих іменників, які на ма, форми відрізняються не тільки закінченнями, але і наявністю в непрямих відмінках однини і в усіх відмінках множини (якщо іменник має множину) формотворного суфікса, в ненаголошеній положенні це суфікс -ен-: ім'я , імені, до імені, ім'я, ім'ям, про ім'я; імена, імен - нульове закінчення, іменах, імена, іменами, про імена).  формоутворювальний суфікс є і в деяких інших іменників, наприклад, при відмінюванні іменників мати і дочка, що відносяться до 3-му відміни, з'являються суфікс -ер- (матері, дочки).

Блискуче , темне піаніно, відкрите віко, клавіш ряд, чиясь рука іде повільно по білих, чорних невпопад. фальшиві ноти б’ють у скроні коли невмілий музикант і сльози радості солоні як грає геній і талант. у дні спокійні і буремні у змінах музикальних мод , під блиск паркету і на сцені з душі завжди звучить акорд. мажор , мінор , дієз , бемолі , я не бездушний інструмент кохання радості і болі все ві у цей момент. б’ють молоточки в нерви струни лунають ноти голосні , сплелись акорди в мої думи , в людські емоції складні. що прийде час і «віко хлопне» життя закінчиться концерт . щось неминуче і холодне , закріпить стрічку на портрет.