Написать протилежне за значенням розпочав роботу - закінчив роботу доплив до берега -

Відповідь:

Який шлях обрати? Як дізнатися про моє призначення? Що робити в майбутньому? Перед кожною людиною в певний момент її життя постають ці питання. І саме тоді необхідно усвідомити багато речей.

Ще з самого дитинства кожен знає ким хоче стати. Але з роками мрії змінюються. Тепер людина має інше світосприйняття, тому їй необхідно чітко визначитися зі своїми цілями. І не зрозуміти ким вона себе бачить. Уперто йти до своєї мети – запорука успішного кар’єрного росту. Але як обрати власне свою професію? Пам’ятаєте ідею «сродної праці» Григорія Сковороди? Це означає, що людина має жити відповідно до її природних схильностей. На думку філософа, за такої умови вона буде щасливою, отримуватиме задоволення від процесу роботи, залюбки її виконуватиме, у іншому разі – незадоволення своїм життям завжди супроводжуватиме людину. Не слід забувати й про роль професії в суспільстві. Можливо, це зовсім не потрібно в сучасному світі. Тобто потрібно звертати увагу на актуальність фаху.

Вибір шляху в житті має зробити саме той, хто обирає. Казура Мікура говорив: «Якщо ти йтимеш за кимось, ти не загубишся. Але єдине, що ти бачитимеш – їх спини» Я погоджуюся із цими словами. Легко слідувати за кимось, важче робити вибір самому. Отож краще більше попрацювати та отримати більше, ніж повторити вже зроблене та не отримати нічого. І я не про матеріальну вигоду, а про духовне збагачення, коли дізнаєшся багато нового, розширюєш свій кругозір.

Обрати професію – відповідальний та важливий крок, але головне – залишатися людиною. Кожен ці слова розуміє по-різному, що й впливає на його вчинки та дії, і, як наслідок, на життя. На мою думку, залишатися людиною – слідувати своїм принципам, цінностям, бути добрим, співчутливим, справедливим. На щастя, ми маємо совість. Вона завжди до зрозуміти, коли робиш неправильно. Проте не слід плутати совість та занижену самооцінку, коли боїшся щось зробити, оприлюднити, осуду, нерозуміння інших. Але якщо це справді совість, вона завжди до застереже від помилок, тому необхідно прислухатися до свого внутрішнього голосу.

Отже, вибір свого шляху в житті – це відповідальний крок, який має бути обміркованим та свідомо зробленим самою людиною. Для цього потрібно звертати увагу на багато факторів; актуальність, чітко визначена мета, відповідність до природних схильностей у поєднанні з наполегливістю та працьовитістю до бути щасливим у своїй улюбленій справі. Проте не слід забувати про людяність, яка налагодить стосунки в суспільстві, а без них життя неможливе.

Пояснення:

На уроках україньської літератури я прочитав твір "Таємне товариство боягузів або засіб від переляку номер 9" який написала Леся Вороніна . Цей твір мені дуже сподобався.

Найбільше в цьому творі мене зацікавив головний герой. Сподобався він мені тим , що хлопчик був спочатку боягузом , а потім вже поступово ставав сміливішим , відважнішим.

На початку твору Климко боявся кактуса він втікав від нього і коли в ночі хлопчик біг від Сашка він потрапив в ТТБ що означало таємне товариство боягузів. Спочатку Климко не розумів, що це і боявся вступати туди. Але все ж таки він наважився і вступив, та він пообіцяв що про це нікому не скаже, він схрещував пальці під час тієї операції. Він знайшов собі нових друзів, дізнався, що його бабуся Соломія вигадала це товариство, і саме вона створила машину часу. Також Климко дізнався чому його батьки вели розкопки саме на тому майданчику адже раніше на цю планету уже прибували синьомордики. Їх ще називали блакитними жабами. Хлопчик їх побачив коли був з жуком і зайцем в банку. Він зрозумів, що ці істоти хочуть захопити світ, але Климко з батьками переміг синьомордиків і наказав їм ніколи не повертатись сюди. На мою думку Климко хороший друг та відважний хлопчик.