Скласти казку про маленьке зернятко, яке потрапило восени під велику грудку землі.

завдання: скласти казку про маленьке зернятко, яке потрапило восени під велику грудку землі.однієї осені малесеньке зернятко потрапило під велику грудку землі. спочатку йому було самотньо та тоскно. дні йшли. настала зима, пухнаста біленька ковдра вкрила землю. зерняткові не було холодно, навпаки, стало тепло і затишно.несподівано потекла водичка - сонечко пригріло, сніг почав танути. для зернятка все було новим та незвичайним. і ось сталось диво - зернятко відчуло, що в нього прокльовуються гілочки. так з зернинки вийшла велика та гарна рослина.

  улюблені справи на дозвіллі              улюблених справ у мене дуже багато. я іноді замислююся: невже життя буває нецікавим? ніколи б не повірив, якби не приклад з мого життя. у мене є знайомий юра, у якого постійно поганий настрій, а улюблена його фраза - "ох, як же нудно! ". я думаю, що це все через його безбарвне життя, яке складається із відвідування школи і повернення додому.              у мене все навпаки. я просто не маю часу сумувати. то я граю з друзями у футбол, то мамі у приготуванні вечері, уявляючи себе вправним кухарем на флоті, або вступаю у двобій з справ, які приносять задоволення, у мене багато! особливе місце посі справи, пов'язані з рексом. колись, ще у 3-му класі, мені на день народження подарували маленьке чотириноге створіння, якому я дав прізвисько реке. ми відразу стали найкращими друзями. відтоді у мене з'явилася улюблена справа - гуляти з рексом. я дуже люблю спостерігати за моїм маленьким другом. я так багато знаю про нього - улюблені страви, звички, характер, - що, якби попросили розповісти про рекса, я не зупинився б. а ще одним з найулюбленіших занять є відвідування гуртка юних туристів. із цим загадковим світом я познайомився лише у минулому році, але скільки всього встиг дізнатися і навчитися. тепер я не загублюся у незнайомій місцевості! а ще є, як я їх називаю, сезонні улюблені справи. наприклад, кожного літа я їжджу до моїх дідуся і бабусі, які живуть у селі, недалеко від нашого міста. мені подобається там усе: і бабусині пахучі пиріжки, і годування поросяток, і копання картоплі всією великою | родиною. а особливо - розмови з дідусем. за ними час стікає непомітно, й інколи бабусі доводиться розганяти нас по ліжках, бо вже за північ. багато ще чого я можу зарахувати до моїх улюблених справ, але головне те, що вони у мене є.

Який же буває осінній дощ? напевне є два види дощу восени. перший вид це дощ, який ллється з неба ранньою осінню. духм'яний аромат пожовклого листя, яке ще не зовсім перефарбувалось в кольори сезону. дерева наче змінюють колір волосся, десь лисття зелено-жовте, а десь вже жовто-червоне. листя потроху у низ до землі та ніби починають утворювати кольоровий килим. другий вид дощу не такий гарний як перший, цей вид відпувається в кінці осені.виходячи на вулицю ми хочемо побачити пухнасті дерева, але ми бачимо багато грязі, лисття яке хоче вибратися з грязьового полону та голі дерева, які ніби померли під холодним дощем, який ллє і вдень, і вночі.