7. Речення з непоширеним звертанням (розділові знаки пропущено)А) Зласкався доле над моїм народом.Б) А не йдете чорні бурі і злі вітри на вечерю, то йдіть собі в безвість!В мені моя правдива мати душі моєї синій чистовід.Г) Поклін тобі моя зів’яла квітко моя розкішна невідступна мріє!8. Вставні слова є в усіх реченнях, ОКРІМ (розділові знаки пропущено)А) У кімнаті здається нікого не було.Б) Ми правда так і не вибралися на море.В) Я признатися ніколи не був у тайзі.Г) Наприкінці зими порожнім здається листяний ліс.9. Якщо вписати на місці крапок слово може, то ускладненим стане реченняА) Весна ... розтопити не тільки лід у природі, а й у ваших душах.Б) Дитина ... мріяти про високі результати в спорті.В) Чи замалу, чи ... завелику, одежу матимуть думки мої?Г) Хлопець ... розчарувати стару.10. Яким відокремленим членом речення ускладнене реченняПодарунок її, замість захоплення й подяки, викликав лише глумливу гримасу вуст.А) відокремленим додаткомБ) відокремленим означеннямВ) відокремленою прикладкоюГ) відокремленою обставиною11 Установити відповідність між відокремленим членом та прикладом1 Обставина А Багато грабіжників зазіхало на твої багатства і могутність, стольне місто Києве.2 Додаток Б Через якийсь час, пополуднувавши, вся сім’я сиділа під хатою на призьбі.3 Прикладка В Залякані нарами й нагаями, селяни вдавали тихих і покірних людей, які готові робити всяку роботу, усе, чого тільки забажається панам.4 Означення Г Хлопець досить успішно склав екзамени з усіх предметів, у тому числі з математики. Ґ Досвідчений учитель, він завжди ретельно готувався до проведення уроків.12. Обставина, виражена дієприслівником, не відокремлюється в реченні (розділові знаки пропущено)А) Пряме дерево і вмирає стоячи.Б) Хлопець вибачившись швидко покинув кімнату.В) Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечі.Г) Наближаючись до своєї хати я якось присмирнів.Если шо це Українська мова!​

7.в

8.А

9.г

10.в

11.а

12.б

Віаавіаііав
Метод переконання — це вплив на наявні у працівника сти­мули з використанням логічних та психологічних прийомів з ціллю перетворення завдання у свідомий обов´язок, внутрішню потребу працівника виконувати доручення. Адміністративний вплив тільки у тому випадку може розра­ховувати на успіх, якщо він поєднується з методами переконан­ня, доповнюється ними і спирається на них. Переконання призначено забезпечити розумне, повне і точ­не сприйняття сутності завдання, його кінцевих цілей і засобів його рішення. Воно тісно пов´язано з інформацією, пропаган­дою й агітацією. Головним завданням переконання є мобілізація особистої активності працівника, збудити його додаткову внутрішню енер­гію. Для менеджера особливо актуальними є проблеми мистецт­ва переконання не тільки у процесі розпорядчої діяльності, але і в тих випадках, коли він взаємодіє з іншими керівниками як з рівними за рангом, так і з вищими. Тут виникає завдання відсто­ювати власні позиції або спростувати доводи опонента. І тоді, коли повноваження менеджера уже не діють, повинно викори­стовуватись уміння переконувати інших. Реалізація методу переконання вимагає від менеджера знань багатьох правил педагогіки, психології, соціології.

Мені здається, що людство прагне винайти ідеал, протягом усієї своєї історії. Звертаючись до літератури і мистецтва, ми можемо гати, як поняття ідеалу змінювалось у різні епохи. А найголовніше, що люди прагли свій ідеал створити, уявити, побачити. Це відбувалося в літературі, скульптурі, живописі. Так виникли ідеальні образи. Але вони ідеальні для митців, які їх створили, і не завжди збігаються з нашими уявленнями. Люди мріяли і про ідеальне суспільство. Але ідеальної епохи або ідеального суспільного ладу винайти так і не вдалося. Ну що ж, можливо, це ще попереду. Але, я впевнена, що ідеал, отой взірець досконалості, кінцева найвища мета-промінь, є у кожної людини. 

Мої прагнення цілком реальні. Я не чекаю ідеального суспільного ладу, бо розумію, що суспільство — це люди, а ідеальних людей не існує. Тому я прагну досягти нормальних людських стосунків у своєму найближчому оточенні. І якщо кожна людина прагнутиме того ж самого, то, можливо, наше життя буде кращим. 

Отже, щодо моїх ідеалів... 

Мої ідеали — це моральні якості, мої і моїх друзів, моїх батьків і моїх дідів, словом, близьких мені людей. І ці ідеали не однобокі, вони мають взаємозв'язки з різними галузями життя. І навіть те, яким я уявляю своє майбутнє — це мій уявний ідеал. 

Коли я була ще зовсім дитиною, то вважала ідеалом зовнішні риси людини. Тепер, коли мені п'ятнадцять, я розумію, що зовнішність — не головне в людині. Безумовно, людина повинна слідкувати за собою, бути чистою та охайною, а ось поняття краси для мене стало ніби іншим. Члени моєї родини і мої друзі не всі красиві, але для мене вони найкращі, бо їх красу я оцінюю за внутрішніми рисами, як і вони мою. 

Отже, риси характеру, які я вважаю ідеальними. Найперше, це доброта. Я думаю, що це саме та риса, яка робить людину людиною, адже доброта включає в себе і чуйне ставлення до інших людей і увагу до людей старшого покоління, і любов до природи, і уміння співчувати іншій людині, і турботу про братів наших менших, і багато-багато інших якостей, які я б хотіла виховати у собі. Іноді важко бувати добрим: хтось дратує, хтось заважає, хтось галасує, а хтось просто не подобається. Тоді я намагаюсь подолати в собі емоції, розуміючи, що якась риса мого характеру теж може не подобатись іншим. Хочу навчитися сприймати людей такими, які вони є, хоча схиляюсь до гуманістичних рис у людині. 

Сподіваюсь, що в своєму розумінні ідеалів, я не самотня. І чим більше буде прихильників гуманістичних тенденцій, тим добрішим буде навколишній світ. Можливо, саме тоді і прийде найдосконаліша епоха в історії людства.