Іть дописати невеличкий твір. з-під старого пенька визирнув тонкий опеньок . глянув навколо і побачив в осінньому лісі їжака. тваринка шукала собі їжу.

- бабусю, у мене з'явилася чудова ідея ! - скрикнула даринка.

- правда? яка? - з подивом запитала бабуся .

- давай посадимо навколо нашого будинку великий,зелений,квітучий сад!

- це чудова ідея! але за садом треба буде ретельно піклуватися, ти впевнена що зможеш?

-звичайно! я хочу під вікнами посадити багато кущів: калину, жасмин, глід,смородину, кизильник, айву та барбарис.

-це просто супер ! ще можемо облаштувати велику клумбу з рясноквітучими квітами : айстрами, півоніями, дельфінієм, флоксом,ліліями. до речі, лілія- улюблена квітка твоєї
мами.

- на обличчі даринки виник подив-, а я й не знала! але татові більше подобаються декоративні рослини, такі як: лимонник, жимолось, плющ та дикий вуиноград.

-тоді, щоб догодити всім, ми посадимо і виростимо усе ! місця у нас вистачить!

-супер! а можна буде поставити
кілька садових гномиків?

-звичайно! вони будуть чудовою окрасою саду!

-дякую , бабусю! ти у мене найкраща! - вона підбігла до бабусі і обняла її.

-я теж тебе люблю, мій маленький садівничок!

все може статися. селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». в
крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені все найкраще, що мають.

так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. але чому, чому вони
є такими дорогими й милими нашому серцю? думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й
прадіда.

старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

тож нехай
буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.