Іть, будь ласка , написати невеликий твір за планом.назва твору шкідливість куріння: 1) жвавий кролик. 2)краплина нікотину вбила кролика.3)нікотин повільна смерть для курців.4)куріння породжує багато хвороб.5)куріння уповільнює розвиток та ріст дитини.

    жив був на світі маленький кролик. був він білий, пухнастий, жвавий та завжди веселий,  бо їв багато вітамінної моркви. але був він трохи полохливий, дуже боявся сірого вовка та ведмедя.      одного разу побачив він як у лісі відпочивають мисливці. вони сміялися і палили цигарки. і він подумав що напевно це саме цигарки роблять їх такими сильними і сміливими, що ходять вони на полювання на ведмедя і вовка. вирішив кролик спробувати теж - підняв недопалок і став диміти. але вмить захекав, у голові запаморочилось і він впав наче мертвий. на його щастя саме тоді йшов лісом доктор айболіт, відніс він бідолаху до лікарні, де йому пояснили чому йому стало так погано, що одна краплина нікотину може вбити коня, а не тільки маленьке крольча.   дізнався кролик і про те, що  мисливці неодмінно відчують на собі всю шкоду паління,   але може бути вже запіздно, тому що доктор айболіт лікує тільки казкових тварин.   палінням людина повільно вбиває себе.   довго лікувався наш кролик у казковій лікарні, все літо мав лежати у ліжку та пити гіркі пілюлі, тому що куріння спричинило порушення роботи печінки, сердечка, легенів, і доктору айболіту довелося попрацювати, щоб повернути йому його жвавість та життєрадісність.   діти, пам'ятайте, за 5 хвілін сумнівного задоволення, ви ризикуєте втратити свою особистість, жвавість розуму, та здоровий вигляд шкіри та волосся, і це тільки початок великих руйнувань у вашому організмі! чи варта того ця маленька смердюча паличка?  

федько висів на гілці горіху та гойдався. угору…вниз…угору…вниз…і так далі, поки на землю не впав зелений плід дерева.

– нарешті! – задоволений хлопець кинувся до свого трофею.

зненацька вітки охопили його з усіх боків. гнучкі стеблі заплели ноги та підняли високо-високо у скроню старого дерева. федько опинився у самому центрі скроні, окутаний листвою.

– чому ти турбуєш мене, хлопче? – шурхіт листя складався у слова, а слова – в речення.

– хто це? – злякався федько.

– це я, горіх.

– та невже! чим докажеш? – один з листів шмигнув до шиї федька та почав лоскотати її. федько почав сміятись:

– добре, горіх, я тобі вірю. та чому я тебе турбую?

– хлопче, моя справа – не спілкуватись з малими грубіянами, тому краще сам подивись.

гілки дерева розступились і федько побачив, як маленька рижа білочка підбігає до дерева. під деревом лежало багато горіхів, але білка не взяла жодного, а навпаки – припорошила землею один з плодів.

– дякую тобі, білко. ти мені, а я тобі, – з цими словами горіх скинув донизу великий стиглий горіх.

– дякую, – пропищала білка і побігла геть.

гілки дерева закрились з одного боку і відкрились з іншого. там серед гілок сиділа синиця. за одну секунду вона злетіла донизу, вхопила один з плодів на землі, віднесла його далі від дерева і повернулась.

– дякую тобі, синице. ти добре попрацювала і заслужила винагороду, – мовивши, горіх скинув найстигліший з горіхів. той розламався навпіл. синиця вхопила золоте ядро та полетіла.

– ти бачиш, хлопче? мені і я у відповідь.

– я зрозумів! – закричав федько та поліз донизу.

наступного дня він прийшов з лопатою та закопав усі-усі плоди, скинуті деревом. а наступного року плоди пустили перші ростки, даруючи життя майбутнім деревам.

– дякую тобі, хлопче. ти допоміг мені і я тобі.

того року федько мав найбільший урожай горіхів.

Краї́нська мо́ва ( мфа: [ukrɑˈjɪnʲsʲkɑ ˈmɔwɑ], історичні назви  — ру́ська, руси́нська[9][10][11][* 2])  — національна мова українців. належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної сім'ї[* 3]. число мовців  — близько 45  млн, більшість яких живе в україні. є державною мовою в україні[12], офіційною мовою придністров'я. поширена також у білорусі[13], молдові[14][15], польщі[16], росії[17][18], румунії[19], словаччині[20], казахстані[21], аргентині, бразилії, великій британії[22], канаді[23], сша[24] та інших країнах, де мешкають українці. українською мовою у світі послуговуються від 41 до 45  млн осіб, вона є другою чи третьою слов'янською мовою за кількістю мовців (після російської та, можливо, польської) та входить до третього десятка найпоширеніших мов світу[* 4].

українську мову вивчає українське мовознавство, а також досліджує україністика (українознавство). довкола походження та становлення української мови існує декілька гіпотез[25]  — праслов'янська[26][27][28], давньоруська[29][30], південноруська 10-11 століття[31][32] та інші[* 5]. згідно з нещодавно опублікованою гіпотезою к.  м.  тищенка, українська мова відображає формування українців як етносу, що склався у vi-xvi ст. внаслідок інтеграції нащадків трьох слов'янських племен  — полян, деревлян та сіверян за участі груп іраномовного та тюркомовного степового населення. українська мова є результатом інтеграції трьох діалектів праслов'янської мови (полянського, деревлянського та сіверянського)[33]. у 18  — 20 століттях українська мова зазнавала утисків з боку польської та російської влади[* 6].

для запису української мови використовують адаптовану кирилицю («гражданка»), зрідка  — латинку в різних варіантах.

норми української мови встановлюються у словниках української мови та українському правописі[34], які затверджуються міністерством освіти і науки за рекомендаціями фахівців з української мови наукових установ національної академії наук, інших наукових установ, вищих навчальних закладів[35]. до наукових установ національної академії наук україни, зокрема, належать: інститут української мови нану (історія, граматика, лексикологія, термінологія, ономастика, стилістика та культура мови, діалектологія, соціолінгвістика), український мовно-інформаційний фонд нану (комп'ютерна лінгвістика, словники), інститут мовознавства ім. о.  о.  потебні нану (українська мова у зв'язках з іншими мовами).