Запишіть числівники словами, поставивши їх у потрібному відмінку та узгодивши з ними іменниками. казарма була на 1749(боєць на острові папуа послуговуються 1156(мова). в україні проживає близько 42000000(мешканець). збори 447(голос) ухвалили рішення про приватизацію підприємства. відбулася зустріч з 8593(виборець).

1.одна тисяча сімсот сорок дев"ять бійців.2.одна тисяча сто п"ятдесяти шести мовами.3.сорока двох мільйонів мешканців.4.чотириста сорока семи голосів.5.восьми тисячами п"ятсот дев"яносто трьома виборцями

1.Автор(іменник, ) "Повісті минулих літ"(іменник, _ _ _) постає(дієслово, ) перед(прийменник) сучасним(прикметник, хвилястою) читачем(іменник, _._._._) як державний(прикметник,хвилястою) діяч(іменник, _._._._), |2.який(займенник, ) прагнув(дієслово, ),|3. щоб(сполучник підрядності) ті(вказівний займенник,),|4. хто(займенник, ___) читатиме(дієслово, ) його(займенник, _ _ _) твір(іменник, _ _ _),|5. не(заперечна частка) тільки(частка) поринали(дієслово, ) в(прийменник) минуле(іменник,_._._._),|6. а(сполучник сурядності) й(підсилювальна частка) узяли(дієслово, ) з(прийменник) історії(іменник, _._._) урок(іменник, _ _ _) заради(прийменник) майбутнбого(іменник, _._._._).

[],(який...),щоб(),[],[],а[]

багатокомпонентне, розповідне, неокличне

із підрядними означальною,причини частинами , сурядною підрядністю,безсполучникове.

1.Просте,неускладнене, повне, поширене, двоскладне;

2.Просте,непоширене, неускладнене, двоскладне, повне;

3.Просте, односкладне, повне, непоширене, неускладнене;

4.Просте,неускладнене, повне, поширене, двоскладне;

5.Неозначено-особове,неускладнене, повне, поширене, двоскладне, просте;

6.Неозначено-особове,неускладнене, повне, поширене, двоскладне, просте.

План
1. Перший сніг.
2. Знайоме стає загадковим.
3. Відчуття зими.

Мій шлях до школи пролягає крізь маленький гайок, який дивним чином перетворюється взимку. Мені це подобається, адже я завжди радію першому снігу.

Коли випадає перший сніг, здається, ніби всю ніч над її оздобленням трудяться сотні кравців, дизайнерів і костюмерів. Неначе дикі зебри, розбігаються по білому покривалі березові стовбури. По них стрибають спритні руді білки. Намагаються ще встигнути до справжніх холодів запастися провізією. Чорні гнізда ворон, наче чудно пов’язані берети, приміряє кожна з березових крон. Крізь тонкі гіллясті пальці видно небо, воно мутно-блакитне, чекає можливості знову взятися за роботу із прикрашання всього і вся білосніжними нарядами. Тільки ялинки, як ні в чому не бувало, стоять у літніх сарафанах і навіть не бояться, що можуть змерзнути, якщо протягом тривалого часу так стояти на снігу.

Відразу по-іншому дивишся на весь цей світ. Він здається чистішим, добрішим. Хочеться тепла, затишку, маминих обіймів, теплих шкарпеток, які зв’язала бабуся, і кота, що муркотів би на руках. Завдяки своїй первозданній красі зима — майстриня викликати в людях тремтливі почуття.