Вукраїні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. за останні три з половиною століття український народ тричі піднімався на боротьбу за встановлення державної незалежності.
simonovaliubov5852
12.10.2020
Правопис і та и у префіксах українських слів букви і, и у префіксах пишуться за загальними правилами. префікси від-, під-, а також прі- (вживається лише в трьох словах: прізвисько, прізвище, прірва) пишуться завжди з буквою і: відкрито, підпалити, прізвище. звук [і] в них з'явився на місці колишнього [о] (відхилити- одхилити, прірва- прорвати). префікси ви-, при- завжди пишуться з и: прикрашати, вибір, привабливий. префікси з кінцевим приголосним перед двома або більше кореневими приголосними у кінці одержують голосний і: розібрати, відімкнути, обігнати. правопис і та и в суфіксах українських слів у більшості суфіксів и та і пишуться за загальними правилами. у суфіксах -ість, -іт, -ів пишеться і, оскільки [і] тут чергується з [о] та [е]: батьківський- батькова, царівна- царева, співучість- співучості. у суфіксах -інь, -іш(ий), -ісіньк(ий), -юсіньк(ий) завжди пишеться і: височінь, далечінь, гарячіший, малюсінький, гарячіший, новісінький. суфікс -інн(я) пишеться: в іменниках, утворених від дієслів (сушити- сушіння, служити- служіння, ходити- ходіння); в іменниках із збірним значенням, утворених від іменника на -інь (корінь- коріння, волосінь- волосіння). суфікс -инн(я) пишеться тільки в іменниках із збірним значенням, крім утворених від іменника на-інь (буряк- бурячиння, мак- маковиння, лопух- лопушіння; виняток: камінь- каміння, корінь-