Була чудова весняна пора, коли птахи вже давно повернулися з вирію, а квіти почали цвісти. в гаю між деревами літав веселий вітер і просив гай з ним порозмовляти. птахи розповідали йому, яку велику подорож вони здійснили цього року, а старі дерева нарікали на своє важке життя. вітер відповідав їм веселим дзвінким сміхом і казав, що за своє життя стільки всього побачив, що й все не розкажеш. він говорив з гаєм ще довго, але ми всього знати не можемо. тому, що людський зір та слух не взмозі передати усе те прекрасне, про що говорять гай з вітром. п.с. писала сама, тому, якщо є помилки, постарайся їх знайти. або ж якщо твір тобі не подабається, перероби на свій манер.
baranovaas
20.06.2020
Знання людині потрібні для розширення й світогляду.саме знання є людині жити та розвиватися як особистості.а й справді,знання-це сила,яка є відчіняти двері будь-куди,тобто можливості.але людина,яка не прагне до пізнання,ніколи не побачить всю красу та величь світу,не зможе відчути їх на собі.ми вживаємо їжу для підтримання гарного самопочуття та одержання енергії.знання ж -це живлення для нашого мозку та наших думок.і,як і їжу,їх необхідно постійно добувати.ти і тільки ти обираєш для себе шлях,по якому йти.знання людині дістатись свого джерела,а не насолоджуваться чужим.
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Доповни реченя порівнянями на траві блищать росинки, мов