Твір на тему красива осінь вишиває клени

Ястою під дощем. навколо мене немає жодної людини, а я чекаю. чекаю, коли під вагою теплих крапель жовто-червоний кленовий лист впаде мені під ноги і весь залитий сльозами бездушно видихне останню порцію спогадів про тепле лі він падав дуже довго, кружляючи в повітрі, мов не хотів лежати на землі, а бажав залишитися на тонкій гілочці дерева. де-не-де ще залишались зелені листочки, але красива осінь вже вишивала клени червоним, жовтим, срібним, золотим. листочки ніби просили: «виший нас зеленим, нам хочеться жити». але осінь все далі й далі тягла золотаву нитку. проте дерева хапалися за кожний листок, бо не хотіли скидати свій наряд.дмухнув теплий вітер, переплутав моє волосся, схопив мене за руку й повів кудись далеко-далеко. «я не хочу йти», — кричала я йому, але вітер впевнено підштовхував мене все далі й далі. я йшла по листю, воно котилося переді мною, ніби вказуючи дорогу. нахиляючись і хапаючи перші-ліпші листочки, я все заглиблювалась у парк, аж доки не дісталась до невеличкого озерця, що сховалось у самому куточку. воно не було спокійним, як влітку. розбурхане осіннім дощем, кидало свої хвильки на берег. вони бились одна об одну і аж постогнували. раптом вітер вщух на мить, і втомлені хвилі заспокоїлись, зупинили свій біг. плесо озера стало темним і гладким, тільки листочки, що так привітно підстрибували переді мною щойно, нерухомо лежали на воді. всіх розквартирувала хазяйка осінь.

1. відповідність між реченнями та ускладнювальними елементами речень: а. хтось, мабуть, зорі позбирав у небі. (2)речення із вставним словом) б. у лісі тихо й затишно зранку. (4) речення з однорідними присудками)   в. ніжним подихом вітру, теплим сонячним променем вітає нас весна. (3) речення з однорідними додатками) г. збери, веселко, всі свої барвисті стрічки у віночок.  (1) речення із звертанням) 2. у таких рядках усі записані слова мають будову         «префікс+корінь+суфікс+закінчення»: в. записник, підземний, перелітний. г. заморський, забудова, підберезник. д. заспівають, подорожник, передосінній.    

Дикоростучі квіти потребують особливого ставлення, турботи з боку небайдужих людей. з метою їх збереження я пропоную знайомити людей з правилами поводження в лісі, в степу, в полі. ці правила розроблені, вони містять пункти про те, чого не можна робити під час перебування на природі. не можна рвати квіти та інші рослини, не можна розводити вогнища у недозволених місцях. можливо, потрібно ці правила написати не казенною, а поетичною, образною, красивою мовою, щоб ці слова доходили до свідомості, до серця кожної людини. це б декого утримало від намагання зробити красу природи вигідним товаром для продажу.