Извините что на . не могу по другому. складить и запишить спонукальне речення з поширеним звертанням.

Моя люба матусю, кидай роботу та йди швидше до столу!

батьки навчають нас бути людяними, охайними, шанувати працю, добре вчитися. і їм дуже нелегко спілкуватися з нами, коли ми говоримо неправду. тому вони намагаються переконувати нас, що треба бути чесними: «чесність — краща чеснота».

не завжди легко говорити правду, особливо про некрасиві вчинки. але, коли обманюєш когось, особливо близьку людину, — на душі стає ще гірше. недаремно кажуть: «в обманщика має бути гарна пам'ять». це означає, що він повинен пам'ятати, що і кому сказав, і постійно приховувати правду. а це породжує страх і відчужує від людей. обманювати означає боятися. тобто виходить, що обманщик — це найчастіше боягуз.

але ж усім відомо, що «шила в мішку не сховаєш». так і правда — десь випливе. і стане людині ще гірше: будуть з неї сміятися або дорікати. тому треба намагатися відповідати за свої слова і вчинки, а якщо не так щось трапляється — казати щиро та чесно, не боячись. адже «краще гірка правда, ніж солодка омана». а якщо бути чесним і справедливим — буде більше поваги до такої людини. і в її і, і до себе самої.

Наші предки шанували сонце. його проміння несло світло, тепло й радість. сонце дарувало врожай, за це йому були вдячні. як проникало сонячне проміння до домівки? звичайно, через вікна.   коли в хатках наших предків з'явилися перші віконця, це були зовсім невеличкі отвори. щоб засклити їх, майстри розкочували скляну кульку. тому кожне віконечко було круглим. пізніше для одного вікна використовували вже  чотири   скляних кружечки. чотири їх було тому, що віконце вважали поглядом на всі чотири сторони світу.   щоб до вікна увагу, його прикрашали. спочатку в ролі прикрас були витинанки зі шкіри. коли скло навчилися різати на квадрати, воно стало тоншим. на зміну шкіряним витинанкам прийшли паперові.   для виготовлення витинанок брали папір, фарбували його в червоний, рожевий, синій, зелений кольори. папір складали учетверо. ножем або ножицями вирізали візерунки.    багатокольорові витинанки виготовляли з білого паперу, а вже потім пензликом фарбували окремі деталі. на шибки витинанки наклеювали крохмальним клейстером.