Коротке пояснення, що це таке простий дієслівний

Простим дієслівним називають присудок, виражений дієсловом у дійсному, умовному або наказовому способі, а також неозначеною формою дієслова.

1. комплімент  (див. гл. 7, 15) передбачає похвалу, вислів приємних, листяних для співрозмовника суджень.для того щоб комплімент не виглядав грубими лестощами або не привів до комунікативної невдачі, потрібно подивитися на потенційного співрозмовника і похвалити його за те, що  насправді  гідно похвали. при висловленні компліменту треба намагатися бути щирим. комплімент не вимагає обов'язкової лаконічності, наприклад слова про те, що співробітник фірми справляється зі своїми обов'язками краще, ніж його попередники, можна доповнити вказівкою па те, що всі папери, що відносяться до його компетенції, знаходяться тепер в ідеальному порядку.якщо є побоювання, що комплімент не буде прийнятий через особливості характеру або національного менталітету (відомо, наприклад, що росіяни частіше починають применшувати свої достоїнства, ніж дякувати за комплімент), а також з причини негативного ставлення до мовця або небажання "піддаватися впливу" , доцільно завершити його питанням, яке не дасть можливості спростувати сказане: "чудова зачіска! хто тебе так добре постриг? "слід пам'ятати, що непомірні похвали можуть бути сприйняті негативно, а комплімент, зроблений безпосередньо перед тим, як про що-небудь попросити співрозмовника, занадто явно демонструє маніпулятивні наміри.3.  контраст. прийом, заснований на протиставленні того, що було до спілкування зі співрозмовником або до звернення до його послуг (все було погано), і ситуації зараз (стало добре). варіант цього ж прийому - вказівка на те, що всі  повинно бути  добре: у нас було стільки проблем з реорганізацією (ремонтом, автомобілем, переїздом), але тепер-то, після того, як за справу взялися ви, справа піде (все буде добре).4. "варіюється повтор"  - це багаторазове повторення однієї і тієї ж інформації, або дослівне, або за різних формулювань, що мають одне і те ж значення. подібне повторення доречно не завжди, оскільки може призвести до подразнення співрозмовника і втрати контакту з ним. однак у ситуаціях, коли іншого виходу немає, можна повторювати одне і те ж, використовуючи близькі за значенням конструкції, наприклад: так не має не може абсолютно неможливо ієї деталі (фразі, затвердженню) тут не місце і все-таки ми повинні змінити це можу бути задоволений тільки при зміні 7. загальновідомі, банальні істини.  сутність прийому полягає в тому, що вирікається думка, з якою неможливо не погодитися (загальноприйнята істина, виражена прислів'ям або приказкою, популярної літературної цитатою, фразою відомого політичного діяча або історичної особи, поширеним висловом): "скільки людей , стільки думок "; "все тече, все змінюється"; "від великого до смішного один крок"; "що дозволено юпітеру, не дозволено бику"; "повторення мати навчання"; "часи змінюються, і ми змінюємося з ними"; "глас народу - глас божий"; "вустами немовляти глаголить істина" і т.д. подібні висловлювання змушують співрозмовника, по-перше, підсвідомо більше довіряти мовця, а по-друге, готують грунт рішенням, вигідному для того, хто банальну істину вимовив: "часто люди помиляються, довіряючи першому враженню" (при необхідності вселити думку про те, що потрібно переглянути погляд на якусь ситуацію або думку про людину); "діловій людині доводиться підписувати багато документів" (тут дається установка на позитивне ставлення до підпису на якомусь документі); "іноді вже при першій зустрічі у людей виникає довіра один до одного" (створення установки на довіру).

Повага - це визнання чужої мудрості, звитяги, незалежності. Якщо в людини вони є, її поважають незалежно від віку - хоч п"ятирічну дитину, хоч сторічну бабусю. Але нажаль, літні люди потребують частіше не поваги, а безмірного співчуття і любові: бо безпорадність і обмеженість дитини проходять, а старенькі з кожним роком (або й місяцем) стають все немічнішими. І їм потрібна, навпаки, поблажлива опіка більш шанованої людини. Розумні батьки змалечку передають дітям уміння бути найзавзятішими в сім"ї. А от ті, хто не вчить дітей бути дорослими і турботливими (а це - складна наука), в першу чергу самі ж і потерпають од їх інфантилізму.