Скласти фантастичне оповідання сон різдвяної ночі

Єтаке дуже добре повір'я, що в різдвяну ніч на землю спускаються янголи. коли на небі загоряється перша зірка, янголи приходять. але їх ніхто не помічає, тому що всі люди поспішають у своїх справах.а вночі, коли всі сплять, маленькі крилаті янголята прилітають в домівки. ані закриті вікна, ані стіни, ані дах для них не перешкода. і в кожній хаті вони залишають під ялинкою подарунок. або просто розвіюють його квартирою. адже це непрості подарунки. їх не можна побачити, але можна відчути. це трошки доброти, мішечок щастя, жменька здоров'я, шматочок везіння. глечик радості чи чашечка, наповнена доброю вдачею. тобто те, чого в цьому будинку не вистачало.загалом, потроху чогось доброго залишають непомічені янголята в кожному будинку. напевно, коли всі міцно сплять, янголи навіть не стають невидимками. адже все одно люди майже ніколи їх не бачать. хіба що дуже-дуже рідко. от було б добре вчасно прокинутися різдвяної вночі та підглянути, як білосніжне янголятко пурхає кімнатою. як воно суне під ялинку невидимий чарівний мішечок або розсіює в повітрі блискучий чарівний пил. після цього всі в будинку починають жити краще! ну, якщо, звичайно, хочуть цього.

Пр

У мене є домашній улюбленець – собака. Його звуть (ім’я). Він дуже лагідний і добрий. Вранці і ввечері ми ходимо на прогулянку, а після того як приходимо додому граємо. Іноді, коли я йду в школу, мені часом здається, що (ім’я) без мене дуже сумує. Виходячи на вулицю я бачу як він сидить на вікні і проводжає мене сумним поглядом. В ці моменти мені особливо важко забути його. Але коли я приходжу додому він з радістю і гавкотом мене зустрічає. Кружляє, стрибає навколо мене, чекає поки я почну грати з ним. Я дуже люблю свою улюблену собаку.

Якось, зовсім випадково, мені на очі потрапила репродукція картини Олександра Мурашка під назвою «Дівчина в червоному капелюсі». Вана з першого погляду привабила мене незвичайною технікою малювання та витонченою майстерністю митця. Ця картина була написана широким і густим мазком, але в то й же час усі деталі на ній відрізняються соковитістю і впевненістю. А контраст яскравого червоного кольору капелюха і темних відтінків заднього плану картини створює живописний дзвінкий акцент. Саме сміливі зіставлення цих кольорів, інтенсивність червоних тонів, які врівноважують і приглушують глибокі і м’які чорні очі дівчини, вразили найбільш усього в цій картині.

Якщо навіть не придивлятися до картини, перш за все впадає в очі червоний капелюх, який яскравою плямою виділяється на чорному фоні і контрастує з темним вбранням. Цей капелюх приваблює увагу і до обличчя дівчини, яке світиться глибоким спокоєм та зосередженням. Дівчина у червоному капелюсі дуже схожа на макову квітку на фоні темного українського поля. Енергія червоного кольору вигідно підкреслює молодість та красу дівчини, якій, скоріш за все, було близько вісімнадцяти років у той час, коли вона позувала художникові. Її обличчя не по віку серйозне і декілька розгублене, а чорні очі приваблюють погляд глядачів.

Вже пізніше мені довелося узнати, що Олександр Мурашко – видатний український митець кінця XIX – початку XX століття. Він народився в Києві, дитинство його пройшло на Чернігівщині, а творчістю Мурашко займався, подорожуючи по всьому світу. Весь час він експериментував с різними техніками малювання і більшість з них добре засвоїв. Своїм нащадкам художник залишив багато картин, які сьогодні можна побачити як в музеях та картинних галереях нашої країни, так і в приватних колекціях українських і іноземних цінителів живопису. Картину «Дівчина у червоному капелюсі» Мурашко написав у Парижі.

Объяснение: